Ви здивуєтеся, але спілкуватися з колектором корисно.

Раніше до боржників приходили, по суті, бандити і це було страшно. Тепер боржникам дзвонить колектор і це безпечно.

Розглянемо деякі правила спілкування з ними:

1. Колектор не вірить вашому «завтра», тому що занадто часто чує це від інших позичальників.
2. Для колектора не буває дрібниць. З маленьких боргів виходять мільйонні збитки. Тому з вас будуть вибивати навіть 1000 гривень.
3. Якщо ви нічого не повинні, а колектори дістають вас, звинувачувати в цьому їх немає сенсу, необхідно телефонувати в банк. У колекторів є правило: якщо боржник каже, що нічого не винен, йому не повинні вірити.
4. Не слухайте бандитів. Якщо вам або вашим близьким погрожують розправою, звертайтеся в поліцію.
5. Не бійтеся колекторів. Вони не є небезпечними і можуть допомогти. Щоб отримати свої гроші, банк повинен допомогти позичальнику впоратися з боргом.

Допомога – головне завдання нормального колектора. Але це в ідеалі. Про інше, “не ідеал”, поговоримо далі.

Постійні телефонні дзвінки, вимоги і навіть погрози – це неповний арсенал засобів колекторів, від яких страждає чимало українців.

Як потрібно діяти, щоб захистити себе і покарати здирників

БЕЗ ЗАКОНУ

Зазвичай колектори скуповують справи боржників у банків за мізерні суми, а натомість отримують право вимагати не тільки борг, а й відсотки. На жаль, в Україні колекторська діяльність не регулюється жодним законом, відповідно – рамки дозволеного не встановлені.

БЕЗ СУДУ

Колекторам невигідно діяти через суд. І ось чому.

1. У більшості випадків позовна давність для стягнення заборгованості закінчилася, а значить, суд просто-напросто відмовить у задоволенні позову.

2. Для того щоб звернутися до суду, потрібно сплатити судовий збір. Часто ця сума більша за ту, за яку вони «купили» кредит.

3. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за заявою боржника. У результаті колектори можуть отримати менше, ніж очікували.

4. У колекторів не завжди є всі необхідні для подачі в суд документи.

5. Витрати на судові засідання (а іноді вони тягнуться роками) у результаті можуть виявитися більшими, ніж вони розраховували стягнути з боржника.

МЕТОДИ КОЛЕКТОРІВ

Є два варіанти розвитку подій у разі, якщо ваш борг «купили» колектори:

1. Soft collection – коли повідомлення з вимогами про оплату боргу надсилають на пошту, у вигляді SMS або повідомлень у соц.мережі – тобто без прямого контакту з боржником.

2. Hard collection – телефонні дзвінки, особисті зустрічі, загрози здоров’ю та життю. Доходить і до того, що починають «смикати» дітей, літніх батьків тощо, щоб боржник, порахував, що нерви дорожчі, і все ж заплатив.

ЩО РОБИТИ?

1. З’ясувати, що ваша заборгованість дійсно була передана колекторам (іноді під їх виглядом працюють шахраї, які отримали дані з банківської бази). Вимагайте надіслати вам на пошту копію переуступки боргу або договору факторингу (різновид цивільно-правового договору, згідно з яким одна сторона передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за передбачену договором плату).

Поки боржнику не нададуть докази, що право на стягнення боргу отримав інший кредитор, він має право не виконувати свої зобов’язання.

1. Після отримання документів перевірте їх достовірність (для цього можна звернутися в банк). Якщо вони виявляться фальшивкою – пишіть заяву в поліцію.

Якщо колектори відмовляються надати документи і продовжують загрожувати, ваше завдання – зафіксувати якомога більше доказів незаконних дій з їх сторони, щоб потім подати заяву в поліцію.

Коли вам дзвонять вимагачі, підготуйте другий телефон і знімайте весь процес на камеру: починаючи з фіксації номера на екрані, закінчуючи розмовою через гучний зв’язок. У процесі бесіди обов’язково запитайте, з ким розмовляєте, яку компанію людина представляє, з якого приводу дзвонить – чим більше деталей, тим краще.

Зберігайте також усі дописи від колекторів – листування по мейлу і SMS (додатково робіть знімки екрану).

КРИМІНАЛЬНИЙ ЗЛОЧИН

Є як мінімум чотири статті Кримінального Кодексу, під які підпадають дії колекторів:

1. Шахрайство (ст. 190) – коли грошима хочуть заволодіти обманним шляхом або шляхом зловживання довірою.
2. Вимагання (ст. 189) – коли від вас вимагають передати майно або вчинити дії майнового характеру, погрожуючи насильством.
3. Загроза знищення майна (ст. 196).
4. Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355).

У більшості випадків зафіксований факт погроз вже є доказом.

ЩО ДАЛІ? 

Коли у вас на руках будуть докази, пишіть заяву в поліцію. Проконтролюйте, щоб ваша заява була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) і підтримуйте постійний контакт зі слідчим. Тільки таким чином можна буде встановити, хто вам телефонує, чи мають ці люди відношення до колекторської компанії і чи мають вони право взагалі щось вимагати.