Найпоширеніші міфи про чорнобильську катастрофу

33 роки тому стався вибух реактора на Чорнобильській АЕС, який сколихнув весь світ. Упродовж двох тижнів вогонь направляв стовпи радіоактивних газів через європейський ландшафт та за його межі. Навіть зараз важко оцінити втрати, яких зазнало людство внаслідок аварії. Згідно з офіційними даними, які не оновлювалися від 1987 року, жертвами вибуху стала 31 людина. Втім, українські дослідники зазначають, що реально цифра може бути набагато вищою й оцінюватися у понад 100 тисяч життів.

Чорнобильська катастрофа — це вибух не тільки реактора, але й дезінформації та замовчування фактів. Інформаційний складник і досі наносить нищівні удари. Фейки, як радіація, — їх не видно, проте наслідки можуть бути вкрай небезпечними. Руками радянської влади було створено інформаційний вакуум, люди не знали, що відбувається насправді, а отже не могли оцінити масштаби небезпеки.

Одразу після вибуху будь-які документи про аварію засекречували, аби не піднімати паніку. Ще цілу добу мешканці міста Прип’ять не підозрювали про небезпеку: школярі відвідували навчання, люди працювали в звичному режимі, в місті провели чемпіонат з футболу серед дітей. Лише в обід 27 квітня з радіоприймачів пролунало повідомлення про “тимчасову” евакуацію. Близько 50 тисяч жителів залишили домівки практично без речей, оскільки були певні, що скоро повернуться.

Нещодавно американський канал HBO зняв однойменний мінісеріал, який привернув увагу всього світу до проблеми інформаційного вакууму навколо трагедії. А від 27 вересня до 6 жовтня на Річковому вокзалі у Києві відбудеться масштабна міжнародна культурна подія, присвячена Чорнобилю, — медіа-арт виставка ARTEFACT: Chernobyl 33, яка працюватиме з вільним входом. ТСН.ua спільно з проектом ARTEFACT розповідає про найбільш поширені фейки та міфи навколо Чорнобилю.

Чорнобиль ЧАЕС
HBO. Кадр із серіалу “Чорнобиль”
Міф #1. Чорнобиль впливає на щитоподібну залозу й досі

Правда: Вибух на ЧАЕС 1986 року завдав нищівного удару по здоров’ю людей. Особливо він нашкодив дітям, ліквідаторам та тим, хто жив в забруднених регіонах. Жителі забруднених територій, зокрема діти, страждали від дефіциту йоду. Їхня щитовидна залоза абсорбувала радіоактивний йод з повітря і продуктів. Перша фаза розпаду йоду настає вже через 7 днів, за два місяці він розпадається повністю. Тобто загрози раку щитоподібної залози через вибух на Чорнобилі для дітей сьогодення немає. Тож, до групи ризику потрапили діти, народжені до травня-червня 1986 року.

Міф #2. У зоні відчуження сталося багато мутацій

Найбрудніші території ввібрали радіоактивні метали — радіоактивний цезій-137 і стронцій-90. Вони спрацювали як добриво для овочів і фруктів, які виростали набагато більше звичайних. А ось звірів-мутантів, фотографіями яких повниться інтернет, ніхто наживо так і не бачив.

Та все ж, ідея про те, що ядерна радіація викликає серйозні мутації у тварин і людей, увічнена триокою рибою в “Сімпсонах”, давно усталилася, хоча і не має значного наукового обґрунтування.

Також це стало основою відеоігри “S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля”, створеної через 20 років після катастрофи, і в альтернативному всесвіті другий вибух реактора викликав перетворення форм життя на жахливі версії їх самих.

Насправді, хоча дослідження показали, що у тварин в зоні відчуження були менші мізки, катаракта, пухлини і безпліддя — триголових оленів або багатооких білок немає.

Сталкер
Кадр з гри “S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля”
Міф #3. Чорнобиль — основна причина раку

Правда: Після вибуху на ЧАЕС на території України дійсно збільшилася кількість ракових хворих, зокрема дітей. Проте не можна стверджувати, що саме радіаційний викид став головною тому причиною. Це твердження більшою мірою є міфом. Що стосується інших видів раку, то, за словами Якова Кенігсберга, представника ВООЗ та експерта з радіаційної безпеки, пряму залежність захворювання на рак довести неможливо.

Міф полягає в тому, що в левовій частці захворювань раком українці звинувачують Чорнобиль. Однак, як свідчить статистика, значно частіше на рак хворіють люди, що живуть не в постраждалих від вибуху регіонах, а там, де розвинена хімічна промисловість. Крім того, поширеними причинами раку стає перевтома, нездорове харчування і несвоєчасне обстеження.

Винятком є ліквідатори, які отримали велику дозу опромінення. У більшості з них може проявитися так званий стохастичний ефект — рак через радіацію, а також спадкові проблеми у дітей. Імовірність ризику і ступеня тяжкості хвороби залежить від розміру отриманої дози.

Міф #4. Червоне вино рятує від радіації

Свого часу це був найпоширеніший міф. Нібито червоне вино здатне врятувати від радіації. Його продавали за ціною 3 рублі та рекомендували вживати всім. Але вино не виводить радіацію: у нього немає такої суперздібності. Воно хіба що може послабити відчуття страху та паніки на деякий час.

Чорнобиль
HBO. Кадр із серіалу “Чорнобиль”
Міф #5. Катастрофа призвела тільки до кількох смертей

Правда: За останні три десятиліття офіційні повідомлення про жертв Чорнобильської катастрофи були напрочуд скромними: 2 людини померли одразу, 29 — померли в лікарнях, і набагато пізніше 15 дітей померли від раку щитовидної залози, спричиненого вибухом. Але реальний стан речей інакший — в Білорусі (на яку припало 70% чорнобильських опадів), Україні та Росії немає загальнодоступних підрахунків загиблих в результаті катастрофи. Але 2016 року з’явилася інформація, що 1 961 904 осіб в Україні офіційно стали жертвами катастрофи. Україна також виплачує компенсацію 35 000 особам, чиї рідні померли від проблем зі здоров’ям, пов’язаних з чорнобильською радіацією.

Міф #6. На ЧАЕС стався ядерний вибух

Правда: На Чорнобильській станції дійсно стався вибух, але не ядерний. “Ядерного гриба”, який так любили малювати в радянських підручниках, там не було. Був розрив конструкцій реактора під тиском пари, а потім вибухнула повітряно-воднева суміш.

Міф #7. Йод захищає від радіаційного зараження

Правда: Йод і його сполуки не можуть протистояти радіації. Лікарі дійсно рекомендують приймати йод після техногенних катастроф з викидом радіонуклідів. Але це тому, що під час потрапляння радіоактивного йоду-131 в атмосферу або воду, він потрапляє в організм людини і накопичується в щитоподібній залозі, підвищуючи ризик розвитку раку та інших захворювань. Заздалегідь заповнивши залозу “хорошим” йодом, можна знизити вплив радіоактивного йоду і “захистити” тканину від накопичення джерела радіації. Втім, не варто забувати, що період розпаду йод-131 триває всього 8 днів, тому цей метод не є довгостроковим.

Міф #8. Людина може світитися внаслідок радіаційного опромінення

Правда: Радіоактивне світло називається “радіолюмінісценція”. Світіння спричинене не радіоактивним матеріалом, а взаємодією радіації з навколишнім матеріалом. Феномен радіолюмінісценції, по-перше, не настільки поширений, по-друге, люмінесценція буває зовсім іншої природи. Біолюмінесценція — це окремий випадок люмінесценції. Рослини або світлячки, які випромінюють світло вночі — це люмінесценція, яка ніяк не пов’язана з радіацією. Низка солей урану, який нарівні з плутонієм в суспільній свідомості асоціюється з поняттям радіоактивності, має зелений колір. Але це ніяк не пов’язано з утворенням зеленого світіння. У переважній більшості випадків видиме світло в процесі радіоактивного розпаду не випромінюється. Радіолюмінісценція не передається людині, тож те, що опромінений може світитися, — міф.

Чорнобиль
ТСН.ua
Міф #9. Всі мешканці зони відчуження заражені

Після евакуації від мешканців зони відчуження “сахалися” ніби від прокажених, адже думали, що всі без винятку заражені та можуть заразити інших. Насправді, ліквідатори аварії, які найбільше постраждали від радіації, дійсно були небезпечно заражені. Навіть їхній одяг й досі становить небезпеку. Проте звичайні мешканці, які були вчасно евакуйовані, не становили небезпеки та не становлять її зараз, оскільки не встигли отримати критичну дозу опромінення.

Міф #10. Радіація має смак та запах

Правда: Незначна кількість радіації не має смаку та запаху, проте критично високий її рівень викликає іонізацію молекул у повітрі. Ці зміни викликають характерний запах озону та присмаку металу. Радіація також не відчувається на зубах, як було прийнято вважати.

Міф #11. Аварія сталася через погано підготовлений персонал

Розслідування аварії говорить про те, що головну роль зіграла недосконала конструкція АЕС, і початково неправильна робота реактора, де вже були зафіксовані помилки. Вибух спровокувало натискання кнопки аварійного захисту — вона слугує і для звичайної зупинки реактора в нормальних умовах. 26 квітня 1986 року кнопка була натиснута в звичайних, передбачених всіма інструкціями, режимах, аби заглушити реакцію.

Міф #12: Чорнобиль — це пустка, де немає людей

Правда: Сьогодні на ЧАЕС щодня працює персонал, а деякі робітники навіть мешкають у Чорнобилі на постійній основі. Також до сіл зони відчуження іноді повертаються літні люди.

Міф #13. Ядерний могильник, куди звідусіль звозять радіоактивні відходи

Правда: Законом заборонено ввозити ядерні відходи з-за кордону. Крім того, майданчиків для зберігання таких відходів в світі і без Чорнобиля вистачає. Будь-яке перевезення ядерних відходів Європою спричинить протести громадськості. Згідно з міжнародною конвенцією з безпеки поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами всі відходи і відпрацьоване паливо мають зберігатися на території тієї держави, де вони використовувалися.

Міф #14. Українська земля заражена радіацією на сотні років

Правда: Україна входить до десятки найбільших в світі експортерів зерна. Продукцію купують на ринках ЄС та в Китаї, де вона проходить радіаційний контроль. Термін напіврозпаду небезпечних радіонуклідів стронцію-90 і цезію-137 складає 30 років. Експерти кажуть, що для повного очищення забруднених цезієм і стронцієм земель потрібно десять періодів напіврозпаду, тобто близько 300 років. Але опади поступово вимивають ізотопи вглиб ґрунту, де вже немає коріння.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: