Аферисти в мережі: схеми шахраїв – тренди року, що минає

Кіберполіція склала декілька основних сценаріїв, за якими шахраї поповнюють свої гаманці за допомогою комп’ютера та мобільного телефону.

Напередодні новорічних свят у Дніпропетровській області активізувалися шахраї, які орудують в мережі.

Як любителі легкої наживи обманюють довірливих городян і як не попастися на гачок аферистів

З початку року в управлінні поліції Дніпропетровської області було відкрито 642 кримінальні провадження за статтею “Шахрайство”, при цьому всі злочини були скоєні з допомогою інтернету. Кіберполіція звітує: справи 149 фігурантів передали в суд.

У Придніпровське управління кіберполіції надходить до сотні заяв в день від таких, що позбулися своїх грошей жителів Дніпропетровської, Запорізької та Кропивницкой областей. Підведено підсумки: ось декілька основних сценаріїв, за якими шахраї поповнюють свої гаманці з допомогою комп’ютера та мобільного телефону.

Одна з популярних афер — “сезонна акція”. Шахраї створюють аналоги популярних інтернет-магазинів і виставляють на продаж неіснуючі товари. “Під Новий рік активізуються шахраї, які “продають” побутову техніку, мобільні телефони, подарунки за заниженою ціною зі 100-відсотковою передоплатою, але з відстрочкою поставки товару в тиждень. Так вони беруть собі тимчасової карт-бланш, — зазначив начальник відділу з протидії кіберзлочинності Придніпровського управління кіберполіції Юрій Заскока. — Зазвичай такі сайти працюють не більше тижня. Цього достатньо, щоб “продати” людині товар, отримати за нього гроші й зникнути. Тому не можна вірити великим знижкам! Не треба робити покупки за передоплатою в 100%, користуйтеся післяплатою”.

Ще один поширений сюжет — дзвінок з банку, оператор якого просить повідомити дані банківської картки, щоб її не заблокували. А через хвилину з карти йдуть всі накопичення. “Насправді банку не потрібно збирати персональні дані — у нього є вся інформація про клієнтів”, — кажуть у поліції та закликають ніколи не розголошувати номери і коди платіжних карток.

Зловмисники всіляко плутають сліди, використовуючи анонімайзери і VPN, що ускладнює процес їх пошуку. У соцмережах кіберзлочинці заводять довірчі відносини з співрозмовниками, вишукуючи інформацію для компромату. Пара інтимних фото або відео, надіслані аферистові, можуть стати приводом для шантажу. При цьому за винагороду шахрай обіцяє не відправляти знімки родичів або знайомим жертви.

Ще один спосіб виманити гроші у наївних громадян — надіслати лист на “електронку” або есемес на телефон з текстом про нечуваний виграш. Цікавість змушує відкрити лист, а в комп’ютер разом з тим потрапляє вірус, який шахраї обіцяють нейтралізувати за гроші. А ось дзвінок “переможця організаторам лотереї” може призвести до втрати грошей на рахунку.

ЗА АФЕРИ СВІТИТЬ ШТРАФ І НЕ ЛИШЕ ШТРАФ

Згідно ст. 200 Кримінального кодексу України будь-які незаконні дії з використанням документів, платіжних карток, електронних грошей або банківських рахунків караються штрафом від 51 до 83 грн.

Якщо ті ж дії вчиняються повторно або за попередньою змовою групою осіб, тут вже світить позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

За ст. 182 КК України за шантаж доведеться викласти 830 грн, два роки попрацювати на виправних роботах, або три роки провести за ґратами.

Якщо ж у вас виникли підозри з приводу прозорості роботи інтернет-продавця або, віддавши гроші, ви не отримали замовлений товар, варто звернутися на гарячу лінію 102 або за номером (044) 374-37-51. Крім того, потерпілим потрібно надіслати повідомлення про те, що трапилося на сайт cyberpolice.gov.ua.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: