Шахрайські сірники, надгробки і зубочистки

Прогалини в законах дозволяють аферистам легально реєструвати абсурдні патенти.

граніт Коростишів

Надгробна плита та бордюр як інтелектуальна власність – житель Харківської області запатентував шматки каменю, що розміщують на могилі. Через це зупинилось виробництво на кількох тисячах українських підприємств, а вантажівки з гранітом на експорт стоять на кордоні, інформує ТСН.

У Користишеві добування та оброблення граніту – головний заробіток. Нині він – під загрозою. Одна людина змогла запатентувати усе те, що у Користишеві роблять вже півтора сторіччя. Гранітну плиту ріжуть діамантовими шнурами та дисками. Камінь піддається украй повільно – на один виріб іде понад добу.

Коростишівський граніт у колишньому Союзі вважався найкращим. Не дарма з нього навіть мавзолей Леніну зробили.

Тепер шматок каменю – інтелектуальна власність. Держава видала патент і на плитку для квітників, і на надгробні плити. Фактично, на всі ритуальні вироби з граніту. Вони запатентовані громадянином Антоном Миколайовичем Чубом, жителем Первомайського.

Митниця відмовляється реєструвати експортний товар і відсилає до власника патенту. А той хоче грошей – 25 тисяч грн. за одну машину з плитами.

Через це зупинилось виробництво на кількох тисячах українських підприємств. А вантажівки з гранітом на експорт стоять на кордоні. На знак протесту каменярі перекрили трасу Київ – Чоп. Журналісти провели розслідування і з’ясували, що такий вид шахрайства в Україні доволі розповсюджений.

“Я дав юридичній особі. Я за це отримую гроші, а вони там уже вирішують, що, де і коли. Звертайтеся в компанію, вони правовласники”, – каже сам Чуб.

У юридичній компанії, якій Чуб передав права на патент, дзвінку журналістів не раді. На запитання, як можна було отримати патент на вироби, котрі виготовляють уже 150 років, представник фірми відповів: “А це мої проблеми. Я перед вами звітувати не збираюся”.

Як можна було запатентувати шматок каменю – запитуємо у Державній службі інтелектуальної власності. У відповідь отримуємо приголомшливий лист.

“Відповідно до чинного законодавства, патент на промисловий зразок видається без проведення кваліфікаційної експертизи під відповідальність власника без гарантії його чинності. Під час експертизи заявки перевірка відповідності промислового зразка умові патентоспроможності “НОВИЗНА” не проводиться”, – зазначено в документі.

Тобто хочеш – запатентуй виделку, а хочеш – ложку. Достатньо бажання. Жодної перевірки не буде. Цим уже активно користуються. Під забороною майже все, що перевозиться через кордон: палички для шашлику та морозива, серветки, зубочистки тощо. Загалом у митному реєстрі сьогодні понад 3000 пунктів.

У фіскальній службі усе підтверджують. Кажуть, механізмів перешкоджати власникам патентів не мають.

Юрист Михайло Ілляшев таких спритників називає лаконічно: “Патентні паразити”. Його фірма півтора року судилася за сірники. Діяльність фабрики, яка їх виробляла, теж зупинили шахраї. Врешті суд визнав правоту підприємців і скасував патент. Однак жодної компенсації за місяці простою вони так і не отримали.

“Як правило, такі патенти реєструються на якихось людей, в яких нема ні майна, ні совісті, і взяти з них нема чого”, – пояснює юрист.

Коростишівські каменярі – замість іти до суду – вийшли на трасу Київ-Чоп. І заблокували її. Багатокілометровий затор, сварки із водіями і поліцією скасувати патент на каміння не допомогли. Однак самі підприємці іншого способу вплинути на ситуацію не бачать. Платити шахраям коростишівці не хочуть, судитися не мають часу.

Люди переконані, що ситуацію має вирішити держава. Яка недосконалим законодавством створила умови для легального бізнесу ділків на абсурдних патентах – і, відповідно, має виправити свої ж помилки.

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: