Телереклама: як розпізнати промивання мізків

Ознаки рекламного ролика, в якому основний акцент робиться на “промивання мізків”:

рекламна пауза

І. Псевдологіка (логічний обман), пряма фальсифікація і підсвідоме навіювання

1. Немає прямого заклику купувати, а демонструється процес безперервного споживання. Посилено нав’язується, що просте володіння якимось банальним товаром нібито зробить ваше життя щасливішим і безпроблемнішим, створить відчуття свята – на противагу сірим повсякденним будням тих, хто не купив цей товар.

2. Акцентування уваги на тому, що володіння рекламованим товаром нібито натасть якусь соціальну перевагу над іншими людьми в найрізноманітніших життєвих ситуаціях, а також на те, що відсутність цих товарів дає зворотний ефект (експлуатується принцип соціального порівняння)

3. Побудова штучної причинно-наслідкового зв’язку між явищами, які не мають нічого спільного (випий чашечку розчинної кави – і тебе чекають незабутні пригоди).

4. У тексті є трюїзми – “всі знають, що…”, “всім відомо, що…”, “всі батьки люблять своїх дітей…”, “всі жінки купують це…” Використовується багато “хитрих” слів, що спотворюють реальний стан речей: “Всього лише…”, ” Тільки…”, “Просто …” (“Тільки 999,99$”, “Просто підніміть трубку і зробіть покупку всього лише на 500 $…”)

5. Сюжет ролика побудований як історія – спочатку розігрується початок історії, потім розповідь про придбання товару, потім щасливе закінчення історії. Можливий і зворотний варіант – початок і кінець історії міняються місцями. В даному випадку розповідь в середині (про товар) свідомістю критично оцінюється.

6. Фальсифікація доказів популярності тих чи інших продуктів – серії рекламних роликів з нібито “непідготовленими заздалегідь інтерв’ю”, в яких професійні актори грають роль звичайних покупців, простих людей “з вулиці”. Розігрування сценок в супермаркетах, де натовпи покупців буквально “розмітають” виставлений на полицях товар і т.п. (експлуатація ефекту соціального наслідування).

7. Шантаж, залякування споживачів, експлуатація типових страхів і психологічних комплексів.

Спроба переконати вас у тому, що ви – нікчема і невдаха, якщо відмовляєтеся слідувати порадам реклами (наприклад, вас ніколи не запросять на побачення, якщо ви проігноруєте пропонований товар). Збудження інстинкту самозбереження шляхом демонстрації неправдивих або чисто гіпотетичних загроз (“Обов’язково користуйся нашої зубною пастою, а не то твої зуби з’їсть карієс …”, “Тільки наші тампони забезпечать жінці 100-відсотковий захист…”).

8. Ілюзія переконливості. Демонстрація якихось графіків, вигадування різних коефіцієнтів, застосування “особливих добавок”, посилання на всілякі “Академії” і “Професійні асоціації стоматологів-гінекологів”, які “об’єктивно” підтверджують перевагу рекламованого товару над виробами конкурентів. (“Коефіцієнт відбілювання” в пральних порошках, “вітамінізований” горілка, жувальна гумка “з карбамідом” та інш. До речі, всі “Професійні асоціації” та “Академії” або є плодом фантазії рекламістів, або створюються і фінансуються самими виробниками даного товару).

9. Спроба змусити споживати рекламований товар в якомога більших кількостях. Тут також експлуатується психологічний ефект соціального наслідування. Заклик “доктора-стоматолога” з рекламного ролика: “Просто візьміть КІЛЬКА подушечок Орбіта і пожуйте їх …”. У багатьох роликах відправляють в рот відразу по дві подушечки жуйки, кидають у суп не один, а два-три кубика “Маггі”, розчиняють у склянці по дві таблетки ліки і т.д. Це підсвідомо змушує споживати в два рази більше, тобто витрачати більше грошей на придбання рекламованого товару.

II. Психофізіологічні прийоми, що знижують критичність сприйняття

10. Йде текст з постійним повторенням назви рекламованого товару. Особливо має насторожити, коли йдуть два суміщених тексти – пісня і голос диктора, шум за кадром, два або три голоси одночасно (прийом інформаційного перевантаження з арсеналу НЛП).

11. Використовується установка психологічного якоря (технологія НЛП) або створення умовно-рефлекторного зв’язку: інший товар – погано, наш товар – добре. “Інший кухонний комбайн …” (одночасно як фон йде тривожна музика, на екрані миготять роздратовані або сумні обличчя), “наш кухонний комбайн …” (музика змінюється на спокійно-утихомирену, на екрані щасливі усміхнені жінки).

Ще один варіант: “В інших підгузниках …” як фон йде плач малюка, а при словах “підгузники Джонсон Бебі” малюк щасливо сміється.

12. Використовується відеоряд з проходженням тривимірного тунелю – концентричні кола, що обертаються спіралі, коридори, що йдуть з глибини екрану на глядача і ін. Методи гіпнотізаціі.

Один з найбільш часто використовуваних психологічних патернів в рекламі – ефект проходження тунелю. Іноді за кілька секунд, іноді за кілька кадрів глядач ніби проходить через тривимірний тунель, створений за допомогою візуальних ефектів.

Основа тут досить складна і проста одночасно. З теорії, при народженні дитина проходить через родовий канал (тобто тунель) і після мук, пов’язаних зі здавленням м’язами матері і викидання з мирного середовища проживання в материнській утробі, «народжується», робить перший подих і т.д. За іншою теорії – при фізичній смерті душа неминуче пролітає по тунелю, в кінці якого його чекає Світло, тобто Бог.

Одним словом, проходження тунелю – річ архітипічна та символічна. У будь-якому ролику з тунелем (типу як світло) з’являється рекламований товар. Символізм дуже простий – товар, що рекламується, є Бог, є Світло, є Життя. Підсвідомість розуміє дане послання, і інструкція починає працювати.

А обертові спіралі з самого початку завжди використовували для гіпнотизування піддослідного, щоб потім на сцені змушувати його робити всякі штуки, про які він потім не пам’ятає. Або дають установку виконати інструкцію, після активації її командою.

13. Використовується гра кольору – від бляклої чорно-білої картинки (життя сіре, коли немає даного товару) до яскравих насичених кольорів при показі щасливих володарів рекламованого товару.

14. Використовується маніпулювання звуковим рядом – гучність звуку під час реклами різко збільшується по відношенню до “фонового” рівня. Зверніть увагу на те, як іноді “б’ють по вухах” рекламні ролики, які раптово переривають радіо- чи телепередачі. Раптовий звуковий удар знижує критичність сприйняття рекламної інформації.

15. Грубий натиск на сексуальні інстинкти при рекламуванні тих товарів, які не мають до сексу ніякого відношення (кава, сигарети, автомобілі, побутова техніка та ін.). Зауважте, скільки “полеглих” привабливих особин обох статей миготить у таких рекламних роликах.

Це мінімум того, що видно відразу і що необхідно знати кожному споживачеві реклами.

Тільки зрозумійте мене правильно. Основний сенс реклами – продаж товарів, отримання прибутку – не є сам по собі приводом для осуду. У кінцевому рахунку, ми всі прагнемо до багатства та успіху. Це нормально. Ми не повинні миритися ось з чим – зі спробою недобросовісних рекламників отримати вигоду шляхом цинічного маніпулювання споживачами. Нехай такий обман і не заборонений законом – це справи не міняє.

Я лютію тільки від однієї думки про те, що хтось намагається використовувати мої думки, почуття і інстинкти проти мене ж самого, – пише американський психолог Роберт Чалдіні.

– Лютий, тому що у мене є гордість і самоповага. Але мною при цьому рухає щось велике, ніж просте відраза до тих, хто хоче залишити мене в дурнях. Стрімкий натиск сучасного життя змушує нас постійно використовувати неперевірені дані і соціальні стереотипи, різні психологічні правила і принципи поведінки. Вони більш не є розкішшю; в міру прискорення ритму життя вони у все зростаючій мірі стають життєво необхідними. Ми вже не можемо кожен раз перевіряти ще їх істинність. Ми змушені застосовувати їх автоматично, не замислюючись. Але ми, природно, станемо користуватися ними менш охоче, станемо менше їм довіряти, якщо будемо часто стикатися з хитрощами і обманом “психологічних спекулянтів”. У цьому випадку нам буде дуже важко швидко вирішувати всі виникаючі життєві проблеми. Ось чому ми не повинні залишатися байдужими, коли бачимо, як який-небудь “розумник” намагається зловживати цими речами, цинічно перетворює їх на знаряддя обману.

Як змусити виробників подібної реклами поважати нас, простих споживачів? Єдиний спосіб поставити шахраїв на місце – це бойкотування товарів, що рекламуються таким чином. Але недостатньо просто ігнорувати рекламний обман, – продовжує Роберт Чалдіні. – Щоразу, коли це тільки можливо, ми повинні жалити тих, хто намагається вводити нас в оману. Як тільки ми помічаємо, що рекламне послання не є джерелом достовірної інформації, а виступає лише засобом психологічного “промивання мізків”, нам слід завдати удару у відповідь. Покарайте його авторів! Не купуйте ніяких продуктів, які розхвалюються в підроблених “неотрепітірованних” інтерв’ю. Відмовтеся від перегляду тих телепередач, які перериваються ТАКИМИ рекламними роликами. Посилайте виробникам ТАКИХ товарів гнівні листи з поясненням причин, за якими ви відмовляєтеся купувати їх продукцію. Пропонуйте цим виробникам відмовитися від послуг обраних ними рекламних агентств.

Іншими словами, нам завжди слід бути готовими вдатися до бойкоту, загрозу, протистояння, осуду, та до чого завгодно, щоб поставити рекламних шахраїв на місце. Наївно? Може бути. Але хто, крім нас самих, зможе приборкати той каламутний потік рекламного сміття, яке виливається на нас постійно? Кому це ще потрібно, кому вигідно, крім нас? Виробники та замовники ТАКОЇ реклами не бояться законів, які завжди можна обійти. Вони не бояться контролюючих органів, з якими завжди можна “домовитися”. Вони бояться тільки того, що ми, прості споживачі – не станемо купувати їх товар. Єдине, чого вони панічно бояться – це громадянська активність населення, що загрожує їм прямими збитками.

Тому не залишайтеся байдужими!

Lohotron.in.ua

Share Button

2 коментар(ів) до “Телереклама: як розпізнати промивання мізків

  • 26.04.2015 о 01:08
    лінк

    Пам’ятаю рекламу морозива “Геркулес” – триметровий мамин язик, що дістає до морозива синочка, який перебуває на середині басейну; орда язиків, що втекли від господарів та розбомбили фургон з морозивом; хлопець, який просить здоровенну качку: “дай лизнути!”; бородатий дядько в ліфті з пикою в морозиві…
    Всі ці ролики викликали непереборне бажання негайно, пардон, виблювати позавчорашнє!.. Через стійку відразу після побаченого єдина думка: ніколи в житті не куплю ЦЬОГО морозива! Хоч, як випадково виявилось, воно смачне.
    До чого я веду: таку антирекламу створили випадково, чи це теж такий собі прийом з арсеналу НЛП?

    Відповісти
!

правила коментування

Написати відповідь до Юлія Cancel reply





реклама: