Як дурять відпочивальників на курортах України

Світ шахрайства різноманітний і креативний. В арсеналі ошуканців – тисячі самих різних схем.

І всеукраїнського і навіть світового масштабу: як, наприклад, ворожки, що розповідають наївним жіночкам страшні історії з їхнього майбутнього і що пропонують за доступною ціною зняти пристріт, порчу і вінець безшлюбності, або ж продавці дешевих автомобілів, які потім виявляються краденими, так і схеми, розраховані спеціально на довірливих туристів, повідомляє “Сегодня“.

Як дурять відпочивальників на курортах України

Ми  з’ясували, як обманюють відпочиваючих на українських курортах.

Майже чесні пасажири

Схема працює на вокзалах при посадці в автобус. Перевіряти квитки або здавати гроші на проїзд зараз прийнято перед відправленням: всі розсідаються по місцях, після чого водій або кондуктор проходять по салону і збирають гроші або квитки. До цього моменту в автобус може зайти хто завгодно. Ось деякі і заходять – підробити.

Людмила Крамар, менеджер із Сімферополя, розповідає: «Колесити по Криму в автобусах і стикатися з шахраями доводиться часто. Штовханині в автобусах ніхто не дивується: всі всідаються, розкладають сумки, заспокоюють вередуючих дітей, ходять туди-сюди подихати / купити водички, тому ніхто не звертає уваги на сусідів. Турист в автобусі – ласий шматочок для злодіїв: з одного боку, він неуважний через суєти, а з іншого – відчуває себе в безпеці, адже нікого чужого в автобусі бути не повинно. Професіоналам достатньо двох секунд, щоб обчислити жертву і визначити, де знаходиться гаманець (а він, швидше за все, лежить у сумці зверху, адже людина щойно відійшла від каси, де купувала квиток) і витягнути його. Злодій швидко робить свою справу і виходить. Тому моя сумка завжди закрита, і я дуже уважно придивляюся до того, як себе ведуть люди під час посадки».

Паркінг для чужих

«Ми приїжджаємо до Криму щороку: я відвідую рідню, а мій чоловік об’їдається стравами української та кримськотатарської кухонь, – розповідає Христина Ару з Естонії. – До курортних сюрпризів завжди готові, проте кожного разу трапляється щось новеньке. Живемо ми в Лівадії – на найближчий пляж пішки не дійдеш, доводиться їздити на машині. Біля пляжу є стихійна автостоянка площею близько 300 кв. м, обгороджена іржавим дротиком. Одного разу, поки чоловік паркувався, я пішла домовлятися до господаря стоянки. Він, важливий, вологий і злий, дрімав, скорчившись на табуретці в найближчих кущах. Я озвучила свою ціну – 5 грн. (ціна за годину перебування на цьому паркінгу). Чоловік погодився і помітив машину з іноземними номерами. Те, що я з цієї машини, він не зрозумів, тому стрімголов кинувся до чоловіка, на ходу викрикуючи: «Паркінг – 5 євро на годину!». Я принципово відмовлялася платити такі гроші. Дізнавшись, що я місцева і лохотрону не вийде, паркувальник зі злістю вихопив 5 грн., наостанок обізвавши мене «драною козою».

Для порівняння: ціна місця на стоянці, що охороняється в Києві – 5-10 грн. на годину, в Таллінні година паркування в центрі міста взагалі безкоштовна, а потім – євро на годину».

Акторська майстерність

Є дуже багато способів «розвести» довірливих туристів на жалість – приємна зовнішність і акторські здібності допомагають злочинцям у їх невигадливому бізнесі. З вами знайомиться молода людина чарівної зовнішності і розповідає жалісну історію про те, як його обікрали, силою забрали всі гроші та документи. Тільки дорогої прикраси (ланцюжки, кільця і ​​т.д.) в той день, по щастю, на ньому не було. Тут же жертві показують прикрасу і пропонують купити його за безцінь, бо грошей-то у нещасного взагалі немає. До цього моменту вам буде так шкода невдалого курортника, який мало не плаче, що ви будете готові купити коштовність, тим більше що і просять-то не багато. Щоб переконати вас, що золото справжнє, продавець запропонує піти до ювеліра. Чи варто говорити, що ювелір – своя людина. Ви будете щасливі, купивши дорогу прикрасу за безцінь: і по грошах виграли, і людині допомогли. А пізніше з’ясується, що і золото, і дорогоцінні камені – фальшиві, а вас банально обдурили.

20 грн за проїзд до палаців

Автомобілістів підстерігають не тільки злісні паркувальники. Є й інший варіант заробітку – перегородити дорогу до музею. Особливого ​​креативу бізнес не вимагає: натягнув шнурок між двох опор, зробив нахабне обличчя – і працюй. Хочеш проїхати? Плати! Такса – від 20 грн з машини. Більшість водіїв платить, і тільки одиниці здогадуються попросити якийсь документ. Іноді його навіть надають – папір з нерозбірливими підписами і печатками. Таким чином ділки непогано підробляють на дорогах до Лівадійського і Масандрівського палацу.

До речі, ось подібне відеоЯлтинська банда. Паркувальники-заборонники

У центрі Ялти дряпають машини

Марина і Антоніо Тергамо з Франкфурта, торік відпочивали в Ялті, якось вирішили прогулятися по набережній. Машину припаркували біля культового місця – «Клубу моряків». Тільки вони вийшли з машини, як до них підскочив молодий чоловік з «ненав’язливим» пропозицією помити машину. Відмова не приймалась: біля одного мийника за три хвилини зібралася ціла група підтримки. Нарешті Антоніо здався, залишивши мийникам машину, і пішов прогулятися. Під час прогулянки Марина зателефонувала ялтинської подрузі і почула несподіване запитання: «А ти розумієш, чим вони її там труть? Це ж не автомийка. Поряд річка, водою з неї і миють. Уявляєш, скільки піску на губках і ганчірках? ». Так швидко Марина і Антоніо бігали востаннє на шкільних естафетах. «Мерседес» був подряпаний, але мийників це зовсім не збентежило. За «мокру справу» вони ще й зажадали $100: «У нас дорогі шампуні, і взагалі, це – ручна робота!». Антоніо метав “грім і блискавк”и і присягнувся, що більше ноги його не буде в Україні. Тим більше, що по дорозі до Криму з ними трапилася ще одна неприємна історія. Машину зупинили нібито представники екологічної міліції, почалися «розбірки». Подружжя вийшли з машини, а коли повернулися – не виявили дорогого мобільного телефону. Марина поговорила «по-російськи», вживаючи нецензурні слова і згадуючи якісь важливі прізвища і посади. У підсумку телефон повернули, але вибачитися перед подружжям забули.

В гостях у тітки Рози

Знявши житло на одну ніч в Одесі, можна багато чого довідатися про місцевий колорит. Росіянин Тимур Марков розповів нам, що на одеському вокзалі познайомився з якоюсь тіткою Розою. «Неохайний вигляд жінки нашу компанію насторожив, але інших варіантів ночівлі вже не було, тому довелося йти до неї. Дружина одного уточнила: «А у вас чистенько? Нам сподобається?». Тітка Роза була ображена до глибини душі. Обурено-ображеним тоном вона парирувала: «У мене не сподобається?! Та там шикарний рай! Це ж самий центр Одеси! »

Дорога до «раю» проходила по хистких дошках через рів. Щоб не впасти, треба було триматися за дріт, яка одним кінцем йшла в землю, іншим – в небо. Двері – з фанери, замість ліжок – будівельні «козли», застелені жовтуватою білизною, замість подушок – набиті ганчір’ям мішки з-під цукру. Я такого в житті не бачив! Ціна – $20 з особи за ніч. Для порівняння: ціна місця в затишному Симеїзскому пансіонаті домашнього типу – 150 грн на добу. Наступний штрих – амбре. В однієї дівчини з нашої компанії від запаху старих ганчірок розболілася голова, і вона пішла ночувати на вулицю. Декор ванної – окрема історія. Жовто-коричнева емальована чаша, зверху палиця з лійкою, від неї – шланг, що минає до якогось баку. Хочеш помитися – клич господиню, без неї ніяк. Але помитися теж треба встигнути – вода біжить тоненькою цівкою і недовго. Побажавши «добраніч», гостинна тітка Роза сказала: «Відпочивайте. Завтра спіть хоч весь день до вечора». Рано вранці я вийшов у туалет і став свідком впровадження плану по екстреному виселенню постояльців: береться величезний залізний таз і цілеспрямовано запускається по забетонованому двору. Від гуркоту прокидаються всі. О шостій ранку, мабуть, у тітки Рози «дедлайн».

Ранковий гість

За парочками, що живуть в центрі курорту на перших поверхах, злочинці слідкують особливо пильно: у таких місцях живуть люди небідні. Решіток на вікнах, як правило, немає – заходь, хто хочеш. Ось і заходять, і не обов’язково у відсутність господарів. Рано вранці, коли сон стомлених сонцем і вином відпочиваючих найбільш міцний, а гроші і коштовності лежать тут же, на тумбочці, вся операція займає не більше трьох хвилин: прийшов – побачив – обікрав.

Місцева кухня для чоловіків

Не секрет, що ціни в ресторанах на курортах не особливо низькі. Крім цього, є додаткові фішки, що збільшують суму рахунку. Наприклад, плутанина в одиницях виміру: в деяких меню пишуть ціну за 100 г, в інших – за порцію. Якщо не уточнити, то можна пообідати і на 2000 грн. Зі спиртним теж хитрують. «Одного разу ми замовили три пляшки шампанського в алуштинському ресторані, – ділиться харків’янин Григорій Пастушко. – Офіціантка сказала, що вітчизняного немає, зате є якесь французьке. Ціну не уточнила. Перед дівчатами ганьбитися не хотілося і я погодився. Виявилося, що напій коштував по 800 грн за пляшку».

Подібна схема діє і на ринках. Олена Карчук з Сум розповіла: «Вирішили купити на ялтинському ринку гранати. За п’ять гранатів запросили 250 грн. Я, коли почула ціну, дар мови втратила. Але у продавців розрахунок вірний: платить чоловік, а він вигляду не подасть і мовчки заплатить».

Етюд у помаранчевих тонах

Ялта, центральна зупинка «Спартак». Тролейбуси там стоять подовгу. Схема у шахраїв така: під час стоянки звідкись вибігає хлопець у помаранчевій жилетці, яку зазвичай надягають водії, і знімає тролейбусні штанги. Для всіх він – водій цього тролейбуса. Вибравши на зупинці жертву з найбільшими валізами, хлопець кричить: «Друг, допоможи, забув у кабіні інструменти». Людина залишає речі, підходить і приймає з рук шахрая штанги. Чи варто говорити, що його валізи зникають в ту ж секунду? На довершення до всього розлючений водій, який не може зрушити тролейбус з місця, раптом помічає, що якийсь чоловік стоїть зі штангами в руках. Він починає лаятися і запросто може “заїхати” невдалому туристу в щелепу. У підсумку відпочиваючий побитий, пограбований і морально пригнічений. А з білборда йому посміхається білява красуня поруч з написом «Ялта – місто щастя».

Фінансові афери в Криму: коментар міліції

Як повідомили в секторі зв’язків з громадськістю та ЗМІ ГУ МВС України в Криму, тільки в червні 2013 року до органів внутрішніх справ АР Крим надійшло 233 повідомлення про факти шахрайства. Найбільше їх зафіксовано в Сімферополі – 85 заяв. Міліціонери зазначають, що останнім часом почастішали випадки шахрайства відносно людей похилого віку: до них додому приходять невідомі і, представляючись працівниками соцслужби, розповідають, що вийшли нові постанови Кабміну (як варіант – селищного чи міського рад), в яких сказано, що пенсіонерам підняли виплати на 200-300 гривень. Після чого зловмисники дають літнім людям купюру в 500 гривень і просять принести здачу. Про те, що банкнота фальшива, пенсіонери дізнаються згодом.

Щоб протверезити тих, хто планує обманювати жителів і гостей Криму, місцева влада нагадують, що за законом шахрайське заволодіння чужим майном карається штрафом до 850 грн., виправними роботами на строк до 2 років або тюремним строком до 3 років.

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: