Цинічна шахрайська схема, або як вбивають дітей в Україні

Трагедія у кримському санаторії «Юність» в Сімеїзі, яка забрала життя 10-річної львів’янки Діани Сідельник, викрила масу зловживань. У їх числі – цинічна афера з бюджетними путівками, яка, судячи з усього, тривала роками. Розслідувати це шахрайство правоохоронці не квапляться.

Цинічна шахрайська схема, або як вбивають дітей в УкраїніЗ часу, коли у протитуберкульозному санаторії «Юність» обвалився балкон з дітьми і загинула львівська школярка, пройшло вже майже два місяці. Тим часом досі нема ясності щодо того, чи будуть покарані безпосередні організатори дитячого відпочинку. Це притому, що їх вина підтверджується безперечними доказами.

Розповісти про ці факти я попросив львів’ян, що володіють конкретними відомостями – Андрія Наконечного та Юрія Голдінова.

У Андрія в санаторії «Юність» (у групі з Діаною) відпочивав син Арсен. Юрій, як редактор інтернет-видання «Галицький Яструб», проводив журналістське розслідування відносно реалізатора путівок – приватної рівненської компанії.

Відпочинок, про який страшно згадувати

– У Львові путівки в санаторій «Юність» поширювала місцева мешканка – Ірина Радиш. – розповідає Андрій Наконечний. – Робила вона це в основному через своїх знайомих, тобто свою діяльність намагалася не афішувати. Нам з дружиною, правда, було відомо, що дітей до Криму вона возить на протязі як мінімум десяти років – як приватна особа і за невелику вартість.

– Ціна справді виявилася низькою: за путівку на 24 дні потрібно було заплатити всього 1250 гривень, ще 700 гривень коштували екскурсії. – продовжує Андрій. – Потенційних клієнтів Радиш також переконувала тим, що бере на себе оформлення всіх необхідних документів. І своїх обіцянок дотрималася. Те, що за всім цим криється хитромудра афера, ми тоді не підозрювали.

За словами Андрія, 13-річний Арсен в санаторій відправився в групі з двадцяти дітей (віком від 10 до 15 років). У ролі вихователів їх супроводжувала Ірина Радиш та її знайома.

З самого початку дітей було поселено в аварійний корпус – спочатку на перший поверх, а потім – на третій. На дверях «того самого» балкона висіла табличка, що вхід заборонений, проте «супроводжуючі особи», це попередження ігнорували. Виходили на балкон самі і не забороняли цього робити дітям.

– Трагедія трапилася просто на очах Арсена, – продовжує Андрій Наконечний. – І він, і інші діти пережили сильний шок. Після падіння Діана близько двадцяти хвилин спливала кров’ю, а їй ніхто не міг допомогти. У санаторії не виявилося жодного медпрацівника, не було навіть чергового лікаря. А коли дівчинку забрала «швидка», вихователі не придумали нічого кращого, як змусити переляканих дітей носити воду, щоб з асфальту змивати кров. А як про дітей «подбали» пізніше, коли вони вирішили перервати відпочинок і повернутися до Львова?.. Не змогли навіть забезпечити залізничними квитками. З Криму їх віз автобус – два дні (з ночівлею в Умані), в моторошну спеку. Ще більш цинічно обійшлися з родичами загиблої, не забезпечивши їх спеціальним транспортом. Труну з тілом Діани вони змушені були везти в поїзді – в тамбурі останнього вагона. Поруч – у найближчому купе – їхала мама дівчинки…

Безкоштовні путівки для хворих дітей продавали здоровим

За словами Юрія Голдінова, путівки львівським дітям надавалися через «Рівненську обласну незалежну профспілку «Україна». Ця назва фікція: у списку профспілок Рівненської області такого об’єднання не має. Під вивіскою профспілки насправді ховається приватна компанія.

– Представник компанії Наталія Гусар путівки отримувала безпосередньо з санаторію «Юність» – як «спеціаліст з путівок» – розповідає Юрій Голдінов. – Окремо хочу загострити увагу на тому, що мова йде про бюджетні путівки, призначені для лікування дітей, хворих на туберкульоз – у державному медичному закладі. Надалі безкоштовні путівки реалізовувалися за гроші – за доступними цінами. Тобто в санаторій, як правило, їхали діти, які захворювань органів дихання ніколи не мали. «Прокручувалась» ця афера за допомогою працівників Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру. Оформляючи скерування у санаторій «Юність», вони просто підробляли документи – здорових дітей «на папері» робили хворими.

– Через тиждень після трагедії я разом з журналісткою Оленою Бойко відправився за адресою «профспілки» – у Рівне, на вулицю Шкільну, 11. – продовжує Юрій Голдінов. – Офіс компанії вдалося знайти в старому, пошарпаному будинку. Табличка «обласна незалежна профспілка «Україна» висіла біля дверей, за якими, судячи з ще однієї вивіски, знаходилася туристична фірма. Кімната була закрита, куди і з якого часу «пропали» її господарі – дізнатися не вдалося. Хоча в цьому ж будинку розміщувалося ще близько десятка офісів (включаючи громадську приймальню народного депутата Миколи Катеринчука та офіс Європейської партії України) і частину з них ми обійшли, розпитали, хто про що знає. Потім ми поїхали в село Бармаки – за адресою, де мала б проживати Наталія Гусар. Обійшли більше половини дворів, але такої мешканки в селі ніхто не знав. Найбільше ж розчарування нас очікувало в міліції. Місцеві правоохоронці повідомили, що перевірка щодо компанії «Рівненська обласна незалежна профспілка «Україна» нічого кримінального не виявила. Тому кримінальне провадження вони не завели і розшуком Наталії Гусар ніхто не займається.

Запитання без відповідей

У цей час обставини надзвичайної події в санаторії «Юність» розслідують кримські правоохоронці. Відомо, що заступник головного лікаря та інженер з охорони праці цього закладу підозрюються у перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 365 КК України).

Львівською міліцією порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). З коментарів міліцейського керівництва можна зробити висновок, що головними фігурантами цієї справи є працівники Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру.

– У той же час правоохоронці не квапляться з розслідуванням і розкриттям шахрайської схеми отримання та реалізації бюджетних путівок. – каже Юрій Голдінов. – Перебуваючи в Рівному, ми передали в міліцію заяву з проханням порушити кримінальне провадження за фактом шахрайських дій Наталії Гусар. У відповіді, яка надійшла на дане звернення, нас проінформували, що підстав для таких заходів немає. Дуже схоже на те, що правоохоронці не зацікавлені в головному: у тому, щоб встановити, з якого часу діяла дана шахрайська схема і наскільки вона була розгалуженою, чи реалізовувалися «туберкульозні» бюджетні путівки в інших областях (чи «Рівненська обласна незалежна профспілка «Україна» «працювала» лише на території Рівненщини та Львівщини), яка кількість львівських та рівненських хворих дітей, що стоять на обліку і потребують лікування, не потрапила в санаторій «Юність» через дії аферистів.

Нагадаємо, що Діана Сідельник загинула ввечері 30 травня. У сім’ї дівчинка була єдиною дитиною. У Крим вона поїхала вперше в житті.

За «липовими» документами, які оформляли львівські медики, в «санаторій для хворих на туберкульоз» Діана скеровувалася для лікування. Одна з довідок, де була вказана дата приїзду в «Юність», закінчувалася написом «Ласкаво просимо!” …

За матеріалами galinfo.com.ua

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: