Як Нью-Йорк боровся з бомбилами в аеропортах

Якщо ввести в пошук на сайті газети Нью-Йорк Таймс словосполучення «taxi hustlers», то у відповідь ви отримаєте великий список статей що розповідають про те, як цинічно і безсоромно нью-йоркські таксисти обманювали своїх пасажирів протягом багатьох років. Історія боротьби міста з цим злом досить захоплююча й повчальна.

“Лохотрон в Україні, у 2010 році вже повідомляв про скандал через обман клієнтів водіями таксі У Нью-Йорку. Тепер пропонуємо Вашій увазі розповідь про те, як Нью-Йорк боровся із бомбилами в аеропортах.

Як Нью-Йорк боровся з бомбилами в аеропортах

Всього два десятки років тому нью-йоркські аеропорти і вокзали були повсюдно заражені цією “виразкою”, а ситуація була дуже схожа на нашу нинішню, коли на виході вам не дає проходу натовп мужиків мутного вигляду, бажаючих відвезти вас куди завгодно за непристойно велику суму грошей.

Багато років поспіль нью-йоркські таксисти займалися усім тим самим, чим займаються їхні нинішні вітчизняні колеги-шахраї – ловили пасажирів на виході з аеропорту або вокзалу і обманним шляхом заманювали в одну зі своїх машин, поїздка в якій обходилася невдалому туристу в досить круглу суму.

Наприклад, якщо сьогодні поїздка з аеропорту Кеннеді на Манхеттен коштує 52 долара, то уявіть собі, що в 1981 році такі таксисти примудрялися брати за неї кілька сотень. Самим кричущим був випадок, коли з чотирьох наївних студентів з Нігерії здерли 1350 доларів за поїздку з аеропорту в Мідтаун.

Туристів обдурювали і дурили як могли, лише б здерти з них побільше. Влада Нью-Йорка в якийсь момент зрозуміла, що від дій подібних шахраїв страждає не тільки імідж міста, а й наноситься величезний збиток індустрії туризму. Іноземці стали уникати поїздок до Нью-Йорка, в результаті чого місто почало втрачати багато мільйонів доларів.

Звичайно ж, не тільки шахраї-таксисти були винні в цьому, але саме з неприємного знайомства з ними розпочиналася для багатьох поїздка у Велике Яблуко. І замість того, щоб витратити гроші на розваги, ресторани, екскурсії або покупку сувенірів, що давало роботу багатьом городянам і приносило Нью-Йорку прибуток у вигляді сплачених податків, турист віддавав гроші шахраям-таксистам, які тупо клали їх собі в кишеню. Обдуривши одного лоха-іноземця, такий таксист насправді крав гроші у самого себе, у своїх близьких і робив місто, в якому він живе, тільки гірше.

Шахраї діяли досить напористо, оточували прилітаючих з усіх боків, блокували проходи, голосно і нав’язливо пропонували свої послуги, спритно вихоплювали сумки і тягли жертву до машини. Головне було не дати людині схаменутися і, зупинившись, спробувати розібратися в ситуації.

Суму ніхто, природно, не називав. Наприкінці поїздки пасажира ставили перед фактом. Якщо той відмовлявся платити, то погрожували всім, починаючи від поліції, фізичної розправи і закінчуючи обіцянкою відвезти і кинути куди-небудь у Гарлемі.

Самим проблемним місцем на карті міста був аеропорт імені Джона Ф. Кеннеді. Переважна більшість туристів прилітали до Нью-Йорка через його термінали, а транспортна доступність аеропорту залишала бажати кращого. Він розташований на відшибі, до нього не доходить жодна з гілок метро, ​​і щоб дістатися до того ж Манхеттена, інших варіантів крім таксі особливо-то й не було. Звичайно, можна було доїхати на автобусі до найближчої станції підземки, але в кримінальні 80-ті туди ще далеко не кожен турист готовий був спуститись.

Влада почала намагатися проводити інструктажі серед усіх прилітаючих в Нью-Йорк. У літаках перед посадкою стали крутити ролики, що розповідали про шахрайство в аеропорту і закликали користуватися лише офіційними жовтими таксі, а їхати тільки по лічильнику. У всіх залах і туалетах аеропорту прилітаючих зустрічали інформаційні плакати.

Але виявилося, що, по-перше, народ неуважний і на вмовляння влади реагує мляво, а по-друге у багатьох туристів наявні проблеми з мовою, і вони просто не розуміють застережень. Шахраї теж не дрімали, виставляли закликальниками добре одягнених людей з приємною зовнішністю, які довірчим голосом повідомляли, що у таксі зараз страйк, а останній автобус щойно пішов, і що жовті таксі возять тільки в Бруклін і Бронкс, а відвезти на Манхеттен за прийнятну суму можуть тільки вони.

Вони навіть примудрялися перехоплювати тих, хто замовив таксі заздалегідь, підглядаючи імена на табличках, які тримали в руках відповідні водії, і ловивши пасажирів раніше їх – “це ви Уолтер Уайт? Ходімо зі мною, це я вас зустрічаю”. І народ на це вівся, ловлячи потім впавшу на підлогу щелепу, почувши суму в кінці поїздки.

Але навіть сівши в офіційне жовте таксі, пасажир не був застрахований від шахрайства. Дані лічильника накручувалися за допомогою спеціальних електронних пристроїв, і поїздка, яка мала коштувати 30 доларів, обходилася більше, ніж у 100. Влада тоді підрахували, що 70% пасажирів, які виїжджають з аеропорту Кеннеді на таксі, потрапляли в лапи шахраїв.

Наочна агітація в аеропорту використовується і донині.

Перші істотні зрушення з’явилися в 1994 році, коли наведенням порядку в Нью-Йорку зайнявся новий мер Джуліані. Тоді штраф з п’ятдесяти доларів збільшили до півтори тисячі, додавши до нього можливе тюремне ув’язнення на строк до 45 днів. Під удар потрапили нелегальні таксисти, водії, що везуть пасажира без попередньої домовленості, і таксисти, накручували лічильник або їдуть зовсім без нього.

Безневинними трюками на тлі всього цього були спроби взяти кілька пасажирів і отримати з кожного повну оплату за проїзд або вимагати завищені чайові, які, до слова, взагалі є справою суто добровільною. Поліція почала працювати за вже перевіреною тоді методикою «undercover», коли офіцери, переодягнувшись у цивільний одяг і зображуючи туристів з валізами і квитками в руках, виходили із залу прильоту, “попадалися” на гачок шахраїв, сідали в машину і брали їх на гарячому.

Далі арешт, суд, штраф і можливе тюремне ув’язнення. Другим нововведенням були фіксовані тарифи, які звели нанівець шахрайства з лічильниками. Третім – організація посадки пасажирів і введення служби диспетчерів. Все це не викорінило шахрайство в аеропортах, але звело його до мінімуму. Зараз офіційні жовті таксі практично на 100% працюють чесно.

Сьогодні процес виглядає наступним чином. Роботу таксі на території організують і контролюють спеціальні співробітники-диспетчери. Брати пасажирів без попередньої домовленості можуть тільки жовті таксі. Диспетчери організують їх чергу, при цьому основна маса машин очікує пасажирів не поруч з терміналами, а на спеціальній стоянці на території аеропорту, звідки їх невеликими партіями організовано відправляють в зону прильоту. Там з машин таксисти не виходять. Вони лише встають в іншу чергу і потихеньку рухаються в ній до місця посадки пасажирів.

Пасажири в терміналі також встають в чергу. Коли прилітає кілька рейсів, то черга на таксі буває досить довгою.

Місця посадки спеціально позначені.

Процес очікування максимально організований.

Посадку роблять диспетчери, які запишуть номер машини, запитають у вас адресу і повідомлять про ціну майбутньої поїздки.

Вам дадуть папірець із затвердженими тарифами, якщо ви їдете в будь-який район Нью-Йорка, крім Манхеттена. Туди тариф фіксований і становить 52 долари, плюс вартість оплати мостів і тунелів, якщо це необхідно. Раніше фіксовані тарифи діяли для всіх районів, але зараз їх скасували. Якщо сума оплати буде істотно відрізнятися від зазначеної, то ви можете телефонувати за спеціальним телефоном і скаржитися. Головне – не забути взяти чек.

Така організація процесу мінімізує ризик бути обманутим. Таксист, звичайно, може відвезти вас не тим маршрутом, але всі дані відображаються на карті і записуються в пам’ять комп’ютера, встановленого в його автомобілі. У разі скарги з вашого боку їх можна завжди побачити і перевірити, як він вас віз. Таксист може включити завищений тариф, але це теж записується і потім таких водіїв штрафують і позбавляють ліцензії.

Тому йому вигідніше відвезти вас швидше і взяти наступного пасажира, ніж намагатися заробити зайві гроші. Максимум, що він може, – це постояти в пробках для накрутки лічильника, але багато зрубати таким чином все одно не вийде. Основною проблемою зараз стали черги в очікуванні посадки, і ниття таксиста по дорозі з нав’язливими вимогами чайових по закінченню поїздки. Особливо якщо ви їдете в якій-небудь віддалений район, звідки він буде гарантовано повертатися порожнім.

Зліва чергу жовтих таксі, праворуч очікують пасажирів машини компаній кар-сервісу. Вони можуть це робити тільки за наявності попереднього замовлення
Зліва черга жовтих таксі. Праворуч: очікують пасажирів машини компаній кар-сервісу. Вони можуть це робити тільки за наявності попереднього замовлення.

Найцікавіше, що шахраї не перевелися й досі. В інших місцях я їх не зустрічав, але в аеропорту Кеннеді бачу щоразу, коли там буваю. Зараз так працюють нелегальні таксисти, у яких немає ліцензії і, відповідно, ризику її втратити. Вони стоять у натовпі разом з зустрічаючими і неголосно пропонують свої послуги всім пасажирам, що виходять з валізами із зони митного контролю.

Частина з них виловлює пасажирів орієнтуючись на їх національну приналежність. Іспаномовні таксисти ловлять народ, який прилетів з країн Латинської Америки. Узбеки ловлять рейси з Москви, на яких завжди багато жителів середньої Азії. Багато хто з вперше прилетівших в Нью-Йорк не говорять англійською і з радістю довіряють свою долю привітним і усміхненим дядечкам, які абсолютно не соромляться брати більше офіційного тарифу.

За 52-доларову поїздку просять від 70 до 120, залежно від вашого виду та їхніх апетитів. За нинішнім законом їм світить 90 днів в’язниці і грошовий штраф 1250 доларів. За повідомленнями преси, їх ловлять і заарештовують, але скільки б разів я не був в аеропорту, вони там є завжди, а от поліції поруч я не бачив ніколи.

За офіційними даними, в 2011 році було зловлено понад 400 арештів нелегальних таксистів. Кожен отримав штраф, а багато хто і тюремний термін. Але незважаючи на це, вони все одно повертаються назад. Один такий нелегальний таксист був заарештований аж 82 рази. Вони готові сидіти у в’язниці кожні два-три місяці, але в проміжку між відсидками заробляти по 20-30 тис. доларів. Такі цифри наводить управління поліції порту Нью-Йорка і Нью-Джерсі, в чиєму веденні знаходяться всі аеропорти міста.

Це українська версія статті, переклад Lohotron.in.ua, 
оригінал: samsebeskazal.livejournal.com
Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: