Банкрутство фізичної особи: реальність чи утопія?

Давня тема банкрутства фізичних осіб як способу позбутися банківських боргів знову актуальна.

Асоціація українських банків направила до Верховної ради зауваження та пропозиції до законопроекту №1145 щодо запровадження процедури банкрутства.

Банкрутство фізичної особи: реальність чи утопія?На думку АУБ, зазначений документ не може бути підтриманий банківською спільнотою.

Він, мовляв, збільшить дисбаланс у правовідносинах кредитор-боржник, чим посилить незахищеність прав банків, їх клієнтів та інвесторів.

Процедура банкрутства фізособи виписана у законопроекті у загальних рисах, що створює підґрунтя для масового ухилення від погашення своїх боргів з боку недобросовісних позичальників. За оцінками АУБ, розмір неповернення боргів банкам внаслідок дії цього документу може досягти 19-25 млрд грн.

Голова Асоціації антиколекторів та правозахисників України “Наша надія” Федір Олексюк з такою позицією не погоджується.

“Проблеми клієнтів, інвесторів та вкладників не у банкрутстві незначної частини фізосіб, частка кредитів яких в питомій вазі активів банків становить 5-30%, а в шахрайських легалізованих схемах викачування із системи значних коштів через офшори, колекторів та “чорний” факторинг”, – говорить він.

Самогубство в кредит

До появи законопроекту № 1145 від 21 грудня 2012 року законодавство не передбачало процедури банкрутства фізособи, яка не займається бізнесом. Питання банкрутства підприємця регулюють Цивільний кодекс і закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ініціатор законопроекту, член депутатської фракції “Батьківщина” Микола Катеринчук пояснює необхідність його прийняття тим, що внаслідок економічної кризи обсяг проблемних кредитів у банківській системі перевищив 180 млрд грн, а тисячі позичальників потрапили в скрутне фінансове становище.

За його словами, кількість самогубств в Україні через неможливість погасити взятий кредит перевищила 200 осіб. Є випадки, коли суїцид коять сім’ї.

“Кредитні” людські історії вражають. На Хмельниччині жінка покінчила життя самогубством через 5 тис дол боргу, залишивши двоє дітей. Напередодні з виконавчої служби подзвонили і сказали, що наступного дня описуватимуть майно. Хоча закон прописує не дзвонити, а відправляти рекомендований лист.

У Києві через кредит 10 тис. дол. чоловік звів рахунки з життям, викинувшись з 13 поверху. У Дніпропетровський області через невиплачену позику чоловік застрелив дружину, собаку, а потім себе.

“Неофіційна статистика зафіксованих випадків суїцидів значно більша. Є випадки самопідпалів та приковування себе наручниками у приміщенні банку”, – констатує юрист Міжнародної юридичної фірми Integrites Ольга Медведська.

Золота середина стосунків позичальника та кредитора повинна полягати у взаємній повазі, прогнозованості вчинків та солідарному розподілі ризиків.

Фото УП

“Коли я чую від банкірів, що людина, яка у 2006 році брала іпотеку в доларах для купівлі єдиного житла, є шахраєм, оскільки не може сплачувати за кредитом після кризи, я ставлю зустрічне питання. Якою була дюрація, тобто строк економічної окупності кредиту для кредитора, такого іпотечного кредиту терміном 15-20 років?

Виявляється, вона становить п’ять-сім років за рахунок суттєвого навантаження на позичальника. Однак більшість банкірів ховає очі від самого терміну “дюрація”, – обурюється консультант проекту USAID Finrep Олексій Куценко.

Хто ж тоді шахрай – людина, що бере кредит на єдиних доступних умовах, чи установа, що такі умови пропонує?

“З моменту кризи в Україні на ліквідацію пішло більше десяти банків. Чи бодай один з них збанкрутував через проблеми із споживчим кредитуванням? Ні! Цей напрямок для них прибутковий, в тому числі за рахунок нехтування правами клієнтів”, – зазначає експерт.

Загальний рівень фінансової та правової свідомості громадян лишається низьким, чим користуються кредитори, впевнений він.

Серед найбільш поширених випадків порушень банками прав позичальника, за словами Куценка, – нехтування вимогами законодавства щодо інформування споживача про сукупну вартість кредиту, включаючи супутні послуги.

Іноді це робиться через використання так званих оферт – заявок на кредит. Виходить, що не банк пропонує послугу клієнтові, а клієнт пропонує себе банку. Так ці договори виводяться з-під дії закону про захист прав споживачів.

Інший маневр – висування додаткових вимог, які не вписуються в закон. Зокрема, нав’язування страхування предметів застави в “акредитованих” компаніях.

Ще один спосіб – вимога страхувати життя. Цікаво, що для позичальників, які вже мають обов’язкове страхування життя за рахунок роботодавця, наявність кількох договорів страхування може вважатися страховим шахрайством.

Також банки встановлюють додаткові тарифи з порушенням вимоги про письмове інформування клієнтів.

Крім того, їх дурять шляхом використання “транзитних” рахунків для оплати кредиту та відсотків. Позичальник оплачує свій борг із зарахуванням грошей на транзитні рахунки, кошти з яких можуть списуватися із затримкою. Так позичальнику не дають можливості достроково гасити кредит.

Багаті не плакатимуть

Тим не менш, учасники ринку доволі песимістичні. На думку виконавчого директора Асоціації учасників колекторського бізнесу Артема Кучина, законопроект №1145 не допоможе громадянам позбутися фінансових зобов’язань, які виникли до 2009 року, – таких випадків більшість.

Фото УП

“При запровадженні процедури банкрутства фізособи встановлюється “ліміт входження” в неї – понад 170 тис. грн., а це зовсім не більшість українських позичальників з боргами 10-20 тис грн. Крім того, є ризик зловживання нормами закону про банкрутство великими боржниками”, – сказав він ЕП.

З ним солідарна Медведська. Вона констатує, що запровадження процедури банкрутства фізособи надасть додатковий інструментарій впливовим боржникам уникати відповідальності за своїми грошовими зобов’язаннями.

Серед позитивного у документі – запровадження інституту банкрутства фізосіб і вдосконалення закону про захист прав споживачів. Недоліків же значно більше.

Експерти зауважують, що документ не пояснює, чи вважатимуться погашеними при банкрутстві фізособи всі її борги, як при банкрутстві юридичних осіб. Крім того, фізична особа повинна мати право самостійно подавати на банкрутство, але одночасно мусить бути відповідальність за фіктивне банкрутство.

Черговість задоволення претензій створює значне коло для зловживань, в якому кредитори є останніми в черзі. Людина, оголошена банкрутом, теоретично може стати мером міста чи навіть президентом, оскільки їй не забороняється протягом п’яти років посідати виборні посади та працювати на державній службі.

“Якість документа погіршує вимога про страхування предмета застави лише у страховика, якого визначає кредитор. Це порушення закону про страхування. Така норма дозволить кредиторам приховувати майбутні платежі. Заборонити банку змінювати відсоткову ставку можна, а страховику тариф – ні”, – каже Куценко.

Банкіри наводять численні приклади, коли позичальники, беручи кредит, не збиралися його гасити. Мова йде про загальний правовий нігілізм та відсутність культури відповідальності за свої вчинки.

В АУБ переконані, що наслідком прийняття законопроекту №1145 стане збільшення збитків банків та зниження ліквідності галузі, значне зростання загрози затримки платежів клієнтів та неповернення вкладів фізособам, пониження кредитної спроможності фінансових установ.

Також в АУБ наголошують, що передбачене законопроектом послаблення захисту прав банків гальмуватиме відновлення кредитування економіки, у тому числі надання іпотечних позик. Відсутність іпотечного кредитування призведе до подальшого скорочення будівельної та супутніх галузей.

Рятівний статус

Експерти зазначають, що законодавство щодо банкрутства фізичної особи давно діє в більшості країн Європи, США, Японії і Китаї. Наприклад, у США щорічно розглядається близько мільйона справ про визнання боржника – фізичної особи банкрутом. У цій країні інститут банкрутства найбільш поширений.

В Америці існують два основні типи банкрутства, що застосовуються до фізосіб.

Фото УП

Перший – банкрутство на підставі розділу 7 федерального кодексу про банкрутство. Його норми дозволяють списувати більшість боргів у частині, що перевищує вартість майна боржника. Інша їх частина погашається завдяки продажу майна. В першу чергу погашаються борги, забезпечені заставою.

Другий – ґрунтується на нормах розділу 13 федерального кодексу про банкрутство. Він дозволяє потенційним банкрутам виплачувати свої борги за затвердженим судом планом, розрахованим, переважно, на три-п’ять років.

Зазвичай передбачається сплата не всіх боргів, а основної їх частини, без сплати штрафів, процентів і навіть частини боргу. В кінці терміну, за умови добросовісного виконання плану, борги, що залишаються, “пробачаються” кредиторами.

Вказаний тип банкрутства застосовується переважно для погашення забезпеченого боргу з метою збереження за боржником заставленого майна.

За висновком експертів Буковинської державної фінансової академії, Чернівці, саме другий тип банкрутства у США можна вважати найкращою моделлю. Вона забезпечує персональний підхід до боржника, запобігає порушенню прав інших осіб, забезпечує більший ступінь гарантування повернення боргу.

В Німеччині закон про банкрутство діє з січня 1994 року. Справи про фінансову неспроможність юридичних і фізичних осіб розглядаються лише в суді. Судовий процес триває поетапно. Держава стоїть на стороні лише чесних громадян, які справді хочуть погасити борги.

Банкрутство триває шість років. Якщо за цей період фінансовий стан боржника не змінився, особі встановлюється статус “банкрутство фізичної особи”, а всі боргові вимоги анулюються.

Також є особливий порядок провадження таких справ щодо вагітних – всі вимоги кредиторів будуть заморожені з моменту звернення такої особи до суду до виповнення дитині трьох років.

При доопрацюванні законопроекту №1145 доцільно використати досвід Німеччини у регулюванні процедури банкрутства фізособи, де рішення про можливість звільнення боржника від зобов’язань перед кредиторами приймається тільки після шестирічного “періоду поведінки добробуту” боржника.

На цей період боржник зобов’язаний гасити борг за рахунок трудової діяльності. Порушення умов “періоду поведінки добробуту” виключає прийняття рішення про звільнення боржника від зобов’язань перед кредиторами, зазначають в АУБ.

Скоріше всього, законопроект №1145 не знайде підтримки у парламенті. “У нинішньому вигляді документ не принесе користі боржникам і створить додаткові ризики для банківської системи”, – резюмує виконавчий директор АКБУ.

Він переконаний: жоден закон не захистить позичальника від “акційних” умов кредитного договору. Такий захист може гарантувати тільки грамотність клієнта.

За матеріалами ЕП
Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: