Купили квартиру – готуйтесь до суду?

Попит на житло в новобудовах зростає, вважають у Спілці фахівців з нерухомого майна. Але за їхніми даними, із загальної кількості торішніх угод на них припадала лише третина проданих помешкань. Решта – саме вторинний ринок. Однак купуючи квартиру у когось, навіть через ріелторів, можна потрапити на гачок шахраїв.

Купили квартиру – готуйтесь до суду?

Виклик до суду «в подарунок» до щойно придбаного помешкання отримала киянка Олена Померко. Виявилося, на нерухомість претендує банк, бо попередній власник заклав квартиру і не виплатив кредит.

«Два роки тому ми придбали квартиру, – розповідає жінка. – Все було завірено у нотаріуса, перевірені всі реєстри обтяжень, іпотека. Ми отримали на руки всі документи у зв’язку з придбанням квартири і пішли в бюро технічної інвентаризації реєструвати право власності. А виявилося, що в БТІ існував арешт на цю квартиру, тобто власник квартири не мав права її нам продавати».

За півтора роки судових слухань Олена змогла відстояти право на придбане житло. Але за її словами, гроші ріелторській конторі, яка знайшла квартиру і начебто перевірила документи, все одно довелося заплатити.

Інша ситуація – у родини Єреськів із Чернігова. Подружжя придбало у 2007-му через агентство з нерухомості житло: у хорошому районі, неподалік від школи, щоб дитині не треба було зайвий раз дорогу переходити. Виявилось, однак, що у попередньої власниці є ще спадкоємці, крім тих, хто квартиру продавав. Суди тривають уже шість років, родина у відчаї.

«Залишились без грошей, без житла. Ми опинились у такому становищі, що не можемо навіть наймати інше помешкання. Куди нам іти? На вулицю? В підвал?» – говорить Тетяна Єресько.

Суд триває понад шість років

На початку січня примусово виселяти Єреськів із квартири повинна була Державна виконавча служба. Втрутилися громадські активісти і прокуратура. Вигнати на вулицю зареєстровану в помешканні дитину не можна за законодавством, говорить очільник громадської організації «Молодіжна альтернатива» правозахисник Сергій Буров.

«Виконавча служба звернулася до суду, щоб з’ясувати, що їй робити у цій ситуації. Тому, в принципі, з одного боку, все може повернутися, тобто чиновники прийдуть знову здійснювати примусове входження, – зауважує правозахисник. – З іншого боку, зараз сім’ю підтримують і, зокрема, наша організація, і Уповноважена з прав людини взяла на себе досить велику роботу. Пишуться листи у прокуратуру, в опікунську раду».

Окрім того, зверталися і до президентського уповноваженого з прав дитини, проте отримали усну відмову, мотивовану тим, що справа Єреськів не в його компетенції, повідомив Сергій Буров.

Зараз справу щодо квартири розглядають у Вищому спеціалізованому суді. У Прокуратурі Чернігівської області кажуть, що взяли ситуацію з виселенням під контроль, а на очільника агентства з нерухомості «Мій дім» Володимира Максименка завели кримінальну справу. Про це, зокрема, розповів речник обласної прокуратури Валерій Литовченко.

«Стосовно ріелтора Максименка справа внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань, триває кримінальне провадження за фактом шахрайства», – заявив він.

Сам Максименко у інтерв’ю чернігівським виданням раніше стверджував, що коли оформлював угоду, квартира була «чиста», звідки з’явились нові претенденти на майно – невідомо.

У випадку чого винним робиться покупець – юрист

Насправді, притягти до відповідальності ріелтора майже неможливо, зауважує юрист Віктор Кобилянський. За його словами, угоди спеціально укладають таким чином, що у разі чого винен виявився сам покупець.

«Із договорів випливає, що ріелтор зобов’язується тільки знайти варіант і запропонувати його клієнту, – каже юрист.– Про якісь юридичні гарантії у ньому не йдеться. Це, як правило, заявляється усно, але не підтверджується в угоді. Крім того, досі вистачає випадків, коли із ріелтором взагалі нічого не укладають письмово».

Наявність арешту, іпотеки та відмови на відчуження повинен перевірити нотаріус за єдиним електронним реєстром, потім витяги з цього реєстру включаються в угоду купівлі-продажу, пояснює Віктор Кобилянський. Він радить покупцям квартир, окрім нотаріусів, яких пропонує ріелторська контора, звертатися також до інших правників, які займаються нерухомістю. Щоб переконатися у надійності угоди.

Найпростіше – у разі шахрайства визнати через суд угоду недійсною, зазначає юрист. Тоді обидві сторони повернуть все, що вони отримали. Інша справа – не все робиться «набіло»: занижують ціну в угоді, потім отримають тільки те, що написано, а не те, що дійсно віддали на руки.

Єдиного закону про ріелторську діяльність в Україні немає досьогодні, хоча, наприклад, у деяких пострадянських державах його ухвалили кілька років тому, зауважує президент Спілка фахівців з нерухомого майна Олександр Рубанов. На його думку, це завдає удару по якості послуг на ринку житла і довірі до них, оскільки нині ріелторською діяльністю може займатися хто завгодно.

  «Copyright © 2011 RFE /RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/
Радіо Свобода»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: