Рейтинг 10 найбільших фінансових афер України

Фінансові махінації відбуваються практично завжди за участю впливових політиків або силових структур.

Однією із головних проблем української економіки на сьогодні є не криза, а шахраї, які за підтримки влади або силових структур провертають афери на мільйони доларів.

Виявляється, величезні борги можна й не повертати

Неповоротні кредити

Жертвою наймасштабнішої з кредитних афер став “Укрсоцбанк”. Його “кинуло” на $ 190 млн приватне акціонерне товариство “ІСА Прайм Девелопментс” (компанії пов’язують з ім’ям підприємця Олександра Башенко). Наразі контора не хоче повертати кредит і намагається вивести з-під застави власні об’єкти нерухомості, пишуть “Коментарі“, ТСН.ua.

Схожі проблеми “Укросоцбанку” створило ТОВ “Пузата хата”. Навесні 2011 року Господарський суд Києва визнав підприємство, що володіє однойменною мережею ресторанів, банкрутом. Компанія так і не розрахувалася з банком, який видав їй в 2007-2008 роках кредитів на загальну суму $ 70 млн.

Варто зазначити, що попри банкрутство, мережа закладів продовжує успішно працювати і розширювати бізнес.

Шахраї серед своїх

Дуже часто збиток фінустановам наносять і самі його власники. Так, взимку 2012 року Генпрокуратура завершила розслідування у справі одного з колишніх керівників і найбільших співвласників VAB Банку Сергія Максимова. Користуючись службовим становищем, Максимов наполіг на видачі в 2008 році кредитів підконтрольним йому комерційним структурам на десятки мільйонів гривень. Близько 40 млн. грн. з цих коштів були присвоєні ним для подальшої легалізації.

У самому VAB Банку стверджують, що банкір встиг вкрасти набагато більше.

“Аудит з’ясував, що за весь період діяльності Максимов вивів з VAB Банку близько $ 255 мільйонів в офшорні структури, причому під фіктивні рішення суду”, – розповів новий власник фінустанови Олег Бахматюк.

Зараз Сергія Максимова випустили під заставу 5 млн. грн., І це при тому, що сума збитку, в якому його звинувачують, в рази вища за ту, яку він заплатив як заставу.

Схожа історія мала місце у горезвісному банку “Надра”. Восени 2009 року Генпрокуратура оголосила в державний розшук колишнього голову правління фінустанови Ігоря Гіленка. Йому інкримінується розкрадання коштів ВАТ КБ “Надра” в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групи осіб.

Слідство встановило, що банк кредитував нові фірми, які згодом стали банкрутувати. За даними столичної прокуратури, в результаті протиправних дій інтересам фінустанови і його вкладникам було завдано збитків на суму 384 млн. грн.

Першим випадком затримання власника проблемного банку в Україні став арешт Василя Гаврилишина, голову наглядової ради та акціонера “Західінкомбанку”, депутата Луцької міської ради.

Під час розслідування було встановлено, що за вказівкою Гаврилишина на підставних осіб були оформлені кредити на суму $ 2,5 млн. За версією слідства, ці гроші потрапили в руки банкіра, який розпоряджався ними на свій розсуд.

Операція “фіктивний вкладник”

Аферисти не пропускають нагоди поживитися і грошима населення. Навесні 2012 року СБУ закінчила досудову справу за фактом розкрадання коштів Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Слідство встановило, що до цієї історії причетний власник банків “Національний стандарт”, “Володимирський” і “Європейський” Павло Борулько, який викрав з фонду 620 млн грн.

За даними СБУ, в 2009-2010 роках співробітники його банків відкрили 1339 депозитних рахунків на підставних осіб та документально оформили перерахування на них віртуальних грошей. Надалі це послужило підставою для отримання реальних коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

620 млн грн були отримані готівкою трьома особами. Двоє з них працювали одночасно в ВАТ КБ “Національний стандарт” і АКБ “Європейський”. Крім того, Борулько отримав в НБУ рефінансування для банків “Європейський”, “Національний стандарт” і “Володимирський”.

Прийшов – вкрав

Тимчасова адміністрація, покликана зміцнити фінансове становище проблемного фінустанови, може спрацювати з точністю до навпаки.

У вересні минулого року Генпрокуратура направила до суду кримінальну справу колишнього тимчасового адміністратора “Родовід Банку” Сергія Щербину (призначений у 2009 році, після того як держава купила 99% акцій банку). Йому була інкримінована розтрата 342 млн грн, виділених НБУ фінустанові у вигляді рефінансування.

Гроші НБУ – в кишеню

Навесні 2012 року СБУ заявила про причетність народного депутата Олександра Шепелєва (позафракційний, обраний за списками БЮТ) до розкрадання держкоштів рефінансування НБУ.

Шепелєва підозрюють в причетності до розкрадання коштів “Родовід Банку” на суму понад 220 млн грн. Він також є можливим співучасником (спільно з Павлом Борулько) організації розкрадання коштів рефінансування Нацбанку на суму 315,3 млн. грн. в березні-травні 2009 року.

Силовики в долі

Група українських “дочок” міжнародних банків (“Райффайзен Банк Аваль”, “ОТП Банк” і “СЕБ Банк”) не можуть повернути $ 33 млн, видані в 2006-2008 роках виробнику полімерної пакувальної тари “Хекро Пет Лтд”. Власником підприємства-позичальника є екс-співвласник однієї з найбільших в Європі горілчаних компаній Nemiroff Анатолій Кіпіш.

Як стверджують ошукані кредитори, позичальник спочатку не збирався повертати борг. Згідно з даними банків, всі отримані гроші були виведені боржником на рахунки зарубіжних і українських компаній, які не здійснювали господарської діяльності.

“ОТП Банк” ініціював судові процеси по стягненню заборгованості з компанії “Хекро Пет Лтд” та її поручителя Анатолія Кіпіша. Але ні правоохоронні органи, ні суди не допомогли кредиторам повернути гроші.

“За результатами розгляду заяв та позовів банки-кредитори чітко помітили ознаки використання боржником адмінресурсу, корупційних зв’язків у судових, правоохоронних та контролюючих органах. Це і змусило банки подати спільну заяву безпосередньо генпрокурору, головам СБУ, МВС та ДПС”, – заявили в “ОТП Банку”.

Банкрутство як спосіб піти від зобов’язань

Не менш масштабні афери відбуваються і на страховому ринку. “Вексель”, кинута напризволяще страхова “дочка” “Промінвестбанку”, “збанкрутувала” незабаром після продажу банку росіянам.

Згідно з інформацією ліквідатора компанії Євгенія Кудляка реєстр кредиторів був сформований ще навесні 2011 року. Усього було отримано претензій на 93 млн грн, з яких законними визнані тільки на 23 млн грн.

 «Відмови у визнанні претензій у ряді випадків були пов’язані з тим, що страховик раніше вже відмовив клієнтові у виплаті або страхових випадках є неурегульованими. Наприклад, потерпілий подає пакет документів (довідки з ДАІ, експертну оцінку збитку та ін.), але вникати в них — не повноваження ліквідатора», — сказав Кудляк у коментарі «Діловій столиці». Голова правління АСО «Вексель» протягом 2009 року заявляв, що веде переговори з інвестором про продаж компанії. Однак учасники ринку не відкидають, що метою цих розмов було відволікти увагу контролюючих органів і клієнтів від виведення з «Векселя» ліквідних активів.

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: