Спроба щастя

Організатори всіляких лотерей обіцяють нам за 2-3 гривні можливість виграти “гори злата”, квартири і машини. Однак сенс лотереї в тому, щоб зібрати грошей більше, ніж віддати. Тому і шанси виграти – самі розумієте.Розмір максимального джек-поту 12 млн. грн. говорить про те, що охочих зіграти в нашій країні не так вже і мало. І, природно, виграють великі суми в Україні одиниці. Такі правила гри. Адже якби кожен охочий одержував “мільйон” щотижня, то й організовувати лотереї було б безглуздо.

А не будуть брати – відключимо газ!

Як показує практика, виграють у лотерею найчастіше випадково – купуючи квиток на здачу або просто із цікавості. Втім, іноді трапляється, що удача наздоганяє і тих, хто присвятив лотереї багато років, терпляче купуючи квитки, програючи та уперто продовжуючи грати далі.

В історії української лотереї був навіть випадок подвійного виграшу, коли житель Чернівців за рік два рази зірвав джек-пот в Українській національній лотереї, вигравши майже $1 000 000.

Так що логіки в поведінці Фортуни – жодної (якщо, звичайно, випадки не мали відношення до банального відмивання грошей, що іноді проводиться через виплату – Ред.).

“У лотереї немає чогось важкого чи математики, – тільки удача”, – упевнений директор Української національної лотереї Михайло Побєдімський. За його словами, за 10 років роботи компанії 44 людини у цілому виграли майже 117 млн. грн. Притому, що шанс зірвати джек-пот у найбільш масовій лотереї – “Супер Лото” – один до двадцяти п’яти мільйонів. Простіше кажучи, власником головного призу може стати тільки одна доросла людина на всю Україну.

“Яка може бути математика, якщо на кожному розиграші комісія вибирає один із двох лототронів, один із чотирьох комплектів куль? Яку-небудь закономірність прорахувати неможливо”, – запевняє Едуард Калінін, директор з маркетингу оператора державних лотерей “Молодьспортлото” (“МСЛ”).

Проте, в Україні повно співтовариств гравців у лотерею, які роками прораховують різні комбінації, намагаючись вгадати потрібні цифри. В основному це шанувальники так званих числових тиражних лотерей. Їхня суть полягає в тому, щоб купивши лотерейний квиток, закреслити обрані цифри, оплатити гру і чекати розиграшу, що проходить зазвичай кілька разів на місяць. Вартість одного квитка може варіюватися від 3 до 360 грн. – залежно від того, у скількох розиграшах він бере участь і скільки цифр намагається вгадати гравець. Ці лотереї забезпечують найбільш високий джек-пот (від 5 тис. грн. до 12 млн. грн.), але і “в’їжджати” у правила недосвідченому гравцеві доводиться досить довго.

Зовсім інакше відбувається розиграш моментальної лотереї. Купивши квиточок і стерши захисне покриття, відразу можна довідатися свій виграш (або найчастіше – невиграш). Розмір грошового призу варіюється від 2 грн. до 200 тис. грн. Найчастіше словосполучення “безпрограшна лотерея” означає лише те, що, витративши на квиточок десять гривень, можна виграти три.

Поздоровляємо, ви виграли!

Безумовно, цієї фрази чекає, кожен учасник лотереї. Сума виплат у розмірі більш ніж 350 млн. грн. (наростаючим підсумком з 2001 року) говорить про те, що шанси почути довгоочікувані слова все-таки є.

Одержати виграш до 100 грн. включно (залежно від квитка) можна прямо на місці покупки, а виграші на більші суми, до 25 тис. грн., необхідно одержувати в регіональних офісах улаштовувачів лотерей, адреси яких можна довідатися в місцях продажів квитків.

Великі суми (у тому числі і джек-пот) можна одержати тільки в центральному офісі влаштовувача лотереї в Києві, пред’явивши паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного коду.

Як запевняють улаштовувачі, це робиться щоб уникнути проблем з Держфінмоніторингом, що бореться з відмиванням “брудних” грошей. Нагадаємо, інформація про виграш автоматично “піде” у це відомство відразу після передачі грошей переможцеві – лотерейники, за законом, є суб’єктами первинного фінансового моніторингу та зобов’язані передавати цю інформацію “куди треба”.

Виграшні квитки будь-яких лотерей повинні бути пред’явлені до оплати не пізніше 180 днів від дня проведення розиграшу. Інакше організатор має повне право відмовити у видачі призових грошей. Власне, на такий же термін організатори іноді і затягують виплату великих виграшів. Нерідкісні випадки, коли переможці одержують виграш частинами протягом цього терміну. Одержавши першу частину призового фонду, багато хто починає будівництво житла або відкриває бізнес, після чого виплата чергового траншу “підвисає” на довгі місяці. Однак банкрутства організаторів лотерей в Україні поки зафіксовано не було. Все вигране виплачувалося. Нехай і із затримками.

У кого купувати?

Тим, хто хоче спробувати щастя в лотерею, потрібно знати, що купувати квитки потрібно дуже обережно. “Ринок лотерей наполовину перебуває в тіні, – заявив колишній народний депутат Микола Томенко, що будучи Головою Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму займався цим питанням. “У країні діє безліч нелегальних компаній, що не має ліцензії на проведення лотерей, – наприклад, “Сімейне лото” та “Українське лото” у Донецьку, “Золоте барило” у Харкові, “Домашнє лото” у Дніпропетровську. Через діяльність таких операторів скарбниця недоодержує близько 90 млн. грн. на рік”, – обурюється Томенко (нагадуємо, це особиста думка народного депутата).

Перш ніж серйозно вплутуватися в гру, потрібно подивитися, чи є в організатора лотереї ліцензія Мінфіну. Зробити це дуже просто. По-перше, можна зайти на сайт Мінфіну і подивитися список ліцензованих компаній.

По-друге, можна просто запам’ятати, що власників ліцензій на лотерейну діяльність в Україні всього п’ять. Це Українська національна лотерея і “Молодьспортлото”, на які припадає більше 90% ринку лотерей, компанії “Патріот” і “Телефортуна”, а також Ощадбанк.патріот.

Відповідно до Указу Президента “Про деякі заходи щодо регулювання лотерейної діяльності” (доступно на сайтах Верховної Ради і Президента), в Україні встановлена державна монополія на випуск і проведення лотерей. Іншими словами, ніяких комерційних лотерей у нас бути в принципі не може. На ринку вправі працювати тільки компанії, що володіють ліцензією на проведення державних лотерей (миттєвих, числових, бінго, лото, в Інтернеті). Номер ліцензії повинен бути обов’язково зазначений на лотерейному квитку, якщо його нема, краще обходити таких “продавців щастя” стороною.

Можуть і кинути

Чекати виплати виграшу від неліцензованої компанії – пропаща справа. Тут спрацьовує старе правило шахраїв – якщо ніхто не контролює, навіщо платити? До того ж ті, хто працює на ринку без ліцензії, підпадають під статтю 202 Кримінального кодексу, що загрожує засновникам бізнесу штрафами і виправними роботами на термін до двох років. Навряд чи судовий процес із таким оператором буде мати сенс – його і знайти-то не вдасться.

Справа в тому, що організаторами горе-лотерей в основному є підставні юридичні особи, тому піймати кого-небудь крім продавців-виконавців рідко коли вдається.

Якщо вже чешуться руки взяти участь у лотереї, краще вибирати квитки тих операторів, які вже зарекомендували себе виплатами солідних виграшів. Важливо також, щоб процес розиграшу фіксувався телекамерою – це може мінімізувати ризики обману і підтасування. Ну, і, звичайно ж, з розуму сходити не потрібно – останні гроші за лотерейні квитки краще все-таки не віддавати.

Податок на везіння

Всі організатори опитані лотерей, запевняють, що виграш у лотерею не обкладається податком. Нас терзали неясні сумніви із цього приводу, але виявилося – даремно.

Переможець державної лотереї (а недержавних, за законом, у нас немає), дійсно, нічого не заплатить – ні податок, ні за оформлення документів і відкриття рахунку в банку для перерахування виграшу. Відповідно до закону “Про податки на доходи фізосіб”, подвійну ставку податку (30%) повинен буде сплатити тільки нерезидент України і то – лише із суми винагороди, що йому дісталася внаслідок виграшу не в державну лотерею.

За матеріалами Деньги.ua

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: