Сісти ближче

Схоже, в Україні набирає сили кампанія за скасування кримінальної відповідальності за злочини економічного характеру. Першою напередодні виборів до парламенту стрепенулася опозиція, яка вже зареєструвала відповідний законопроект.

Найближчим часом підключиться і Президент, за вказівкою якого підготовлено більш широкий пакет законодавчих заходів з лібералізації кримінального законодавства в економічній сфері. Бізнес замислився, а чи отримають користь від цієї PR-акції власне підприємці?

Законопроект

2 вересня в парламенті під № 9092 був зареєстрований законопроект народного депутата Наталії Королевської (БЮТ), в якому пропонується виключити з Кримінального кодексу (КК) ст.205 (“Фіктивне підприємництво”) і ст.209 (“Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом”), а натомість внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) і ввести адміністративну відповідальність у вигляді штрафів: за фіктивне підприємництво – розміром 30-300 нмдг (510-5100 грн.), за відмивання “брудних” грошей – розміром 100-500 ндмг (1700-8500 грн.).

Крім цього пропонується закрити всі кримінальні справи і звільнити від кримінальної відповідальності осіб, залучених за цими статтями КК.

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що ст.205, 209 використовуються як спосіб тиску на фізичних і юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність в Україні. Водночас кількість подібних кримінальних справ вкрай незначна.

Наприклад, в 2010 р. в органах МВС було зареєстровано більше 500 тис. різних злочинів (порушено кримінальних справ), з них всього 521 кримінальну справу (0,1%) за ст.205 і 336 кримінальних справ (0,06 %) – за ст.209.

Троянди і шипи

Здавалося б, законодавчу ініціативу щодо скасування ст.205 можна тільки вітати. Дійсно, на практиці порушення кримінальної справи стосовно конкретних посадових осіб фірми – захід не з легких. Щоб справа дійшла до розгляду в суді і судді стали на бік органів МВС чи податкової міліції, в ході розслідування повинен бути доведений злочинний умисел директора або головного бухгалтера.

На практиці довести подібну справу до суду вдається тільки в тих випадках, коли директор фірми – дійсно підсадна особа, наприклад, бомж, який підписав установчі та реєстраційні документи підприємства за гроші і щиросердно розкаявся в цьому. У такому випадку має місце відверте фіктивне підприємництво, але подібних кримінальних справ, як свідчить статистика МВС, мало.

Водночас жупел фіктивного підприємництва зараз застосовується податковими органами для того, щоб визнавати недійсними угоди підприємств, чиї партнери мали нещастя співпрацювати з контрагентами підозрюваних фірм. Тобто під роздачу потрапляють не тільки “конверти” і “метелики” з підставними директорами, але і юридично не пов’язані з ними фірми.

Саме ж підприємство після розслідування кримінальної справи може і не виявитися фіктивним, проте його закриють раніше. Адже порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва використовується для того, щоб в адміністративному суді лише на підставі свідчень “лівого” директора скасовувати держреєстрацію підприємств, визнавати недійсними їх реєстраційні й установчі документи.

А ось адвокати та юристи вважають, що можливі наслідки виключення такого виду кримінального злочину, незважаючи на видимі блага, до кінця не прораховані, і доходять парадоксального висновку: якщо закон буде схвалений, то органам буде легше залучити бізнесменів до відповідальності за нібито фіктивне підприємництво.

Максим Косовський, незалежний адвокат (м.Чернівці), нагадує, що при залученні до кримінальної відповідальності органам МВС і міліції необхідно довести злочинний умисел і добитися винесення вироку суду у цій справі.

У свою чергу, обвинувачений має право на захист у кримінальному процесі. Однак при розгляді справ про фіктивне підприємництво як про адміністративне правопорушення в суді все може бути інакше.

“Якщо справи про фіктивне підприємництво будуть розглядатися згідно з КпАП, підхід судів може бути таким, як і при розгляді справ про порушення правил дорожнього руху: без виклику порушника і детального розгляду доказів”, – говорить адвокат.

Крім цього, зауважує Косівський, апеляційне оскарження справ про адміністративні правопорушення значною мірою відбувається формально – апеляційний суд не зобов’язаний навіть викликати порушника, а касація тут просто не передбачена.

У результаті органи МВС та податкової міліції можуть почати масово штампувати адміністративні протоколи про фіктивне підприємництво, які в прискореному порядку будуть затверджуватися судами. Потім податківці вже на законних підставах стануть визнавати угоди підприємств нікчемними, реєстраційні й установчі документи – недійсними і скасувати держреєстрацію підприємств.

Іншими словами, схема ліквідації підприємств фіскалами збережеться і після виключення з КК ст.205. “Якщо зараз схема роботи податкових органів з виявлення нібито фіктивних підприємств досить витратна і складна, то завдяки законодавчим новаціям вона значно спроститься”, – констатує Олена Жукова, директор аудиторської фірми “Сайвена-аудит”.

У свою чергу, Юрій Бауман, незалежний адвокат, зауважує, що “декриміналізація” ст.205 може призвести до того, що підсадних осіб або уявних директорів будуть “садити” на більш тривалий період і за іншими статтями КК.

Не та легалізація

Що ж стосується виключення з КК ст.209, то деякі адвокати були шоковані цією пропозицією законодавця.

“Злочини, пов’язані з легалізацією “брудних” грошей, останнім часом у всьому світі вийшли на перший план! В Україні ситуація катастрофічна: за оцінками аналітиків, більше половини грошового обороту перебуває в тіні. Навіть в економічно розвинених США в 1986 р. був схвалений спеціальний Закон, згідно з яким така легалізація є федеральним злочином”, – зазначає Володимир Тимошенко, голова адвокатського об’єднання “Тимошенко і партнери”.

Його колеги, втім, подібні законодавчі пропозиції виправдовують сформованою практикою роботи правоохоронних органів. Євген Єрмоленко, незалежний аудитор, адвокат (м.Луганськ), говорить, що вони не порушують кримінальні справи конкретно по ст.209 КК, а додають її в “букет” інших статей, наприклад, при порушенні справи за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

А при розгляді кримінальної справи в суді “доважок” з обвинувачення за ст.209 відпадає.

“Справа в тому, що правоохоронні органи не бажають і не вміють знаходити складу злочину саме за цією статтею, незважаючи на наявне спеціальне роз’яснення Пленуму Верховного Суду України № 5 від 15.04.05 р. з цього питання”, – пояснює Юлія Курило, адвокат, партнер юридичної компанії “ЮСТ Україна”.

Адвокат розповідає, що органи МВС та податкової міліції вбачають ознаки злочину, передбачені ст.209 КК, у діяльності конвертаційних центрів. Хоча ці фірми допомагають гроші переводити, тобто відводити їх у тінь.

“А легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, – протилежний процес, коли неврахована готівка враховується. Але в Україні ці справи практично не розслідуються, тому суди і відхиляють звинувачення, висунуті за ст.209 КК. Щоб по-справжньому боротися з відмиванням “брудних” грошей, правоохоронні органи повинні дійсно працювати, а не вибивати з легальних підприємців додаткові платежі до бюджету”, – говорить Курило.

Замість резюме

Бізнес неодноразово виступав за скасування кримінальної відповідальності за злочини економічного характеру, вважаючи, що в цьому випадку зникне ґрунт як для численних зловживань з боку правоохоронних і фіскальних органів, так і для уникнення сплати податків недобросовісних підприємців. Крім того, деякі статті КК морально застаріли.

На думку Олени Жукової, зокрема, давно пора “декриміналізувати” ст.207 “Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті” та ст.208 “Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків”. “Хіба когось у ринковій “капіталістичній” економіці може цікавити неповернення валютної виручки? Податки-то з цієї суми сплачено”, – говорить аудитор.

Це з одного боку. З іншого боку, скасовувати всі статті разом не годиться: видиме благо обернеться ще більшими бідами для підприємців.

Тут можна погодитися з думкою Ігоря Голованя, керівного партнера адвокатської фірми “Головань і Партнери”, що спочатку необхідно проаналізувати, яким чином виконуються “економічні” статті КК: “Хіба не треба карати за фіктивне підприємництво? Потрібно. Інша справа, що карають не тих. Або ж давайте скасуємо весь Кримінальний кодекс, щоб наші правоохоронні органи, не дай Бог, при виконанні його вимог нікого не образили. І таким чином зізнаємося в їх повній некомпетентності”.

Що стосується законопроекту № 9092, то БІЗНЕС доніс сумніви юристів та адвокатів до його автора. З приводу можливих недоробок документа Королевська зауважила, що на істину в останній інстанції його розробники не претендують, а тому готові вислуховувати думки фахівців.

“Зараз головне визначитися з тим, чи необхідно взагалі секвеструвати Кримінальний кодекс, чи готові ми до цього”, – зазначила пані Королевська.

Тим часом Головне управління з питань судоустрою Адміністрації Президента спільно з представниками громадських організацій підготувало законопроект про гуманізацію покарань за економічні злочини (Президент збирається внести цей документ в парламент в період з 19 по 25 вересня).

Йдеться про чотирнадцять складах кримінальних злочинів (товарна контрабанда, порушення порядку ведення господарської діяльності; ухилення від повернення валютної виручки тощо), а також про переведення частини господарських злочинів в розряд адміністративних правопорушень. Інше питання, чи піде все це на користь підприємцям.

Юрій Бауман, незалежний адвокат

“Декриміналізація” ст.205 КК України матиме неоднозначні наслідки. Зараз завдяки цій статті “номінальним” директорам надається можливість уникнути суворого покарання. Якщо вони заявляють на суді, що позичили паспорт за невелику винагороду, підписали якісь папери в нотаріуса, але не збиралися здійснювати господарську діяльність, то вирок у справі може бути виправдувальним або ж м’яким.

При цьому факт притягнення посадової особи за ст.205 КК означає, що вона звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.212 і 366 КК (“Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)” та “Службове підроблення”).

Якщо ж ст.205 буде вилучена з КК, можливо, дії керівництва компанії можуть бути кваліфіковані як більш тяжкі злочини. Тому, на мій погляд, доповнення КпАП статтею про фіктивне підприємництво доцільно у випадку покарання осіб, які є “номінальними” директорами, але не керували фіктивними підприємствами.

Євген Єрмоленко, незалежний аудитор, адвокат

У більшості кримінальних статей економічного характеру передбачена пряма форма наміру. Це означає, що, наприклад, за звичайну помилку в бухгалтерському обліку, яка призвела до несплати податку, не може бути кримінальної відповідальності. Інша справа, що зараз суди можуть виносити обвинувальний вирок, не звертаючи уваги на відсутність умислу.

Що стосується бажання влади карати за порушення гривнею (див. “Було сказано”), то, за моїми відчуттями, зараз деякі бізнесмени, швидше за все, будуть готові сісти до в’язниці на пару років, ніж платити божевільні штрафи.

Хоча я згоден з нормою законопроекту № 9092 про те, що ст.205 потрібно прибирати з КК. Чому в багатьох країнах існує інститут “номінальних” директорів, а у нас за це передбачено кримінальне покарання?

Володимир Тимошенко, голова адвокатського об’єднання “Тимошенко і партнери”

З одного боку, можна тільки вітати бажання реформувати кримінальне законодавство в сфері економічних злочинів. Разом з тим “декриміналізацію” слід проводити вкрай обережно, системно, на базі досліджень фахівців в галузі кримінального права, процесу та кримінології, а аж ніяк не кулуарно і, як висловився один з наших політиків, “разом з молодими хлопцями, які займаються бізнесом”.

Бо наслідки таких реформ неважко передбачити – це правовий хаос і сплеск злочинності. Якщо просто скасувати кримінальне покарання за такий злочин, як шахрайство, хіба після цього перестануть “кидати”? З моєї точки зору, для модернізації КК слід було б:

a) за економічні злочини максимально застосовувати форми покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, тобто штрафи, конфіскацію та позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю та обіймати службові посади;

б) розробити і впровадити інститут кримінальної відповідальності для юридичних осіб;

в) передбачити різну міру відповідальності за умисне ухилення від сплати податків і необережну несплату податків. При цьому під несплатою вважати ненадходження до бюджету суми, встановленої адміністративним судом, або суми, узгодженої в адміністративному порядку з платником податків.

Олена Жукова, директор аудиторської фірми “Сайвена-аудит”

Порядок визначення штрафів потрібно виписати дуже ретельно. Просто замінити “відсидку” обмеженим законом штрафом, по-моєму, неправильно. Особливо якщо розмір штрафу менший, ніж сума, не сплачена до бюджету в результаті порушення.

Очевидно, що в такому випадку всі нададуть перевагу платити штраф. Тому логічніше передбачити кратний розмір штрафів, наприклад, по відношенню до розміру ухилення від сплати податків.

Владислав Монастирьов, незалежний адвокат

Кримінальне покарання потрібно залишити для злочинів, тобто для дій, які явно порушують правопорядок і приносять істотну шкоду державі та бюджету. Якщо ж йдеться тільки про помилки, то потрібно не “гуманізувати”, а “декриміналізувати” кримінальні статті. Інакше може виникнути враження, що мета передбачуваних змін до КК – виключно наповнення бюджету.

Безумовно, є ряд статей в КК, від яких цілком можна позбутися. Мені, наприклад, зовсім не шкода ст.209, 209-1 КК, незважаючи на істерію з приводу легалізації доходів та фінансування тероризму, яку ми можемо спостерігати останнім часом.

Справа в тому, що в Україні ці статті практично не мають шансів бути застосованими за прямим призначенням внаслідок складності їх доведення і неготовність правоохоронних органів до боротьби з такими злочинами.

Зате зараз органи можуть застосувати ці статті до посадових осіб підприємства, наприклад, через помилку при подачі документації в ході фінмоніторингу.

За матеріалами finance.ua

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: