Дипломоване шахрайство

Кому українські студенти платять за друк дипломів?

На дверях деканату оголошення: «4-5 курс! Здати по 50 гривень на друк дипломів».

Заходить і 4-курсник Максим – порадив одногрупник. Сам Максим у деканаті буває дуже рідко, бо намагається іспити складати вчасно, «хвостів» не залишати і викладачів не шукати.

Грошей Максимові не шкода. Це ж диплом, там оцінки видрукують за всі роки навчання. Аби отримати цю пластикову картку формату приблизно А5 з голограмою і захистом, він фактично і витрачав всі сили протягом чотирьох років.

Втім, заради справедливості на картку треба було б додати напис: «Шахрайство. Захищено законом».

Йдеться навіть не про якість вищої освіти. Просто виготовлення студентських дипломів вже багато років дозволяє збагачуватися групі освітян з високими посадами.

Хто заробляє на дипломах?

Місяць тому журналісти з порталу «Наші гроші», які намагаються слідкувати за найбільшими крадіжками грошей платників податків, звернули увагу на фірму «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій». Вона виграла контракт на виготовлення дипломів для студентів на суму більше 76 мільйонів гривень. Журналісти розшукали дані про засновників фірми і з’ясували: це п’ятеро осіб на чолі з ректором Київського політехнічного інституту Михайлом Згуровським та директором Інституту кібернетики Іваном Сергієнком.

Наша перевірка підтвердила цю інформацію. Врешті-решт, це зробив сам Згуровський, якого «Свідомо» побачило на зустрічі з уславленим космонавтом Георгієм Гречком. Ректор університету, який другий рік поспіль незалежним рейтингом «Компас» визнаний найкращим в Україні, не став заперечувати. Він звернув увагу, що йдеться не лише про друк дипломів, але й ведення бази про їхню видачу.

«Я цю систему придумав. Систему, яка дозволила захищати дипломи шляхом зберігання їх цифрової копії в інформаційній базі даних. Тому підробка носія, самої картки, зараз не має ніякого значення, оскільки є деяка еталонна база даних, з якою можна зробити порівняння», – заявив Згуровський.

Ми перевірили і ціну цього твердження.

Як створюють дипломи?

Схема складна. Спочатку інформація від університетів про майбутніх бакалаврів та спеціалістів потрапляє до Міністерства освіти і науки. Звідти – до спеціального державного підприємства, створеного при МОН. Називається це підприємство дуже подібно до фірми Згуровського – “Державний центр прикладних інформаційних технологій”. Але є повністю державним.

Як розповів нинішній очільник цього ДП Ігор Коваленко, завдання підприємства – перевірити списки університетів. Чи мають вони право видати стільки дипломів саме з цієї спеціальності – ось що з’ясовує держпідприємство. Потім результати перевірки відправляють до фірми Згуровського – ЗАТ «НДІ прикладних інформаційних технологій».

Фірма передає дані для друку… іншому державному підприємству – поліграфічному комбінату «Україна». Окрім інформації, фірма Згуровського надає «Україні» матеріал, з якого виготовляються дипломи, – теслін. Саме «Україна» виготовляє з нього заготовки дипломів та наносить на них захисну фарбу, герб і всі необхідні позначки – окрім номера, назви університету та імені майбутнього випускника.

Їх вдруковує вже «НДІ прикладних інформаційних технологій». Це називається персоналізацією документа. Ці ж дані вносяться в базу, про яку згадував Згуровський. ЗАТ також ламінує диплом плівкою – і нарешті все готове, відправляється в університети.

Що тут унікального?

База з назвами вишів, прізвищами студентів та номерами їхніх дипломів? Вирішуйте самі. Зовнішній доступ до бази є на сайті osvita.net. Там можна ввести дані диплома…

…та отримати таку відповідь.

Можливо, матеріал для виготовлення дипломів є унікальним надбанням приватного підприємства? Ні, рекламу тесліна знайти легко: “Поєднує друкарські властивості паперу з міцністю і водостійкістю пластика. Годиться для виготовлення ресторанних меню, візиток, ярликів, бірок…”

При цьому, як зауважила в інтерв’ю «Свідомо» керівник Асоціації виробників карток України Ірина Гренджі, для виготовлення саме карток в Україні, як правило, використовують полівінілхлорид:

«Теслін, хоча має низьку ціну, зарекомендував себе не з дуже гарного боку. З часом він розклеюється, розшаровується, тому його не дуже широко використовують», – пояснила вона.

То в чому ж тоді сенс наявної схеми? Вочевидь, у розподілі грошей.

Хто скільки заробляє?

Згідно з виграним фірмою Згуровського контрактом, один диплом обійдеться університетам у 34 гривні. Як ми вже описали, в його виробництві бере участь два державних підприємства. Ми з’ясували, скільки вони заробляють.

“Державний центр прикладних інформаційних технологій” за перевірку права університету видавати диплом отримує 1 гривню 68 копійок за кожен. Поліграфкомбінат «Україна» за виготовлення заготовок та їхнє оформлення у дипломи заробляє від 2,22 гривень за звичайний диплом до 4,98 гривень за диплом з відзнакою. Теслін в Україні продається в середньому по 12 гривень за лист 40 на 30 сантиметрів. З такого може вийти приблизно 5-6 дипломів, тобто в середньому до 3 гривень на диплом.

Отже, приблизний дохід приватної фірми Згуровського на кожному дипломі: 34 гривні мінус 1,68 гривні мінус 4,98 гривні мінус 3 гривні дорівнює не менше 24 гривень 34 копійок!

Для порівняння, атестати про закінчення школи, які виготовляє концерн «ЄДАПС», обходяться державі в 1 гривню 44 копійки. При цьому на вигляд ви заледве чи зможете відрізнити один документ від іншого. Але «ЄДАПС», чиї “звитяги” при виготовленні закордонних паспортів «Свідомо» теж описувало, нічого не може зробити з конкурентом від освіти з освоєння народних грошей.

Що захищає Згуровського і Ко

Десяток подібних патентів:

Річ у тім, що всі майнові права та патенти на базу даних студентських дипломів, її складові та спосіб маркування й ідентифікації документів належать ЗАТ “Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій”.

Якщо одного дня держава вирішить розірвати стосунки з цією компанією і друкувати дипломи власноруч, Згуровський і Ко мають всі можливості знищити напрацьовану вже десятиліттями базу даних про випускників, їхні дипломи та оскаржувати їхню подальшу видачу.

«Майнові права на зазначені вище об’єкти інтелектуальної власності надають лише своєму власнику – Закритому акціонерному товариству “Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій” право їх використовувати та забороняють іншим виробникам використовувати їх, що підтверджено Експертним висновком Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 18.01.2011р. № 04/02», – каже про це Портал державних закупівель.

«Коли я був міністром освіти з 1994 до 99 року, я цю систему придумав. Систему, яка дозволила захищати дипломи шляхом зберігання цифрової копії дипломів в інформаційній базі даних. Це мій внесок… Я цю систему започаткував, зробив ряд винаходів… З точки зору цього принципу придумати щось інше важко. Інша справа, що можна вдосконалювати якісь технічні, організаційні моменти – хай цим займуться інші люди, які продовжують розвивати систему», – заявив «Свідомо» Згуровський.

У вас є ще запитання? Міністр-“винахідник” просто забезпечив собі й навіть нащадкам своїм дохід за кошт платників податків…

До речі:

Університети теж роблять гроші на дипломах.

Якщо диплом обходиться в 34 гривні, чому студенти здають по 50, а то й більше? У 2010 році Кам’янець-Подільський університет імені Огієнка збирав зі студентів по 130 гривень. Міністр освіти Дмитро Табачник тоді погрожував це з’ясувати і пообіцяв, що для студентів дипломи будуть безкоштовними.

За матеріалами ГК

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: