Стоп–кран для бульдозера

Громадськість хоче зупинити нищення історичного Києва у традиційний «чиновницький спосіб» — хабарем.

Дві найскандальніші «будівельні точки» Києва — на перетині вулиць Хмельницького та Пушкінської — над станцією метро «Театральна» та у буферній зоні Софії Київської (вулиця Гончара, 17—23) — продовжують рости з кожним днем. І це попри те, що перше будівництво може спричинити обвал вестибюлю станції метро та нищення приміщення Театру російської драми ім. Лесі Українки, а друге — існуванню пам’ятки архітектури, яка включена до списку об’єктів ЮНЕСКО, Софійському собору, Київській ендокринологічній лікарні та сусіднім будинкам.

Нещодавно представники влади та особисто Віктор Янукович заявляли про те, що зведення скандальних багатоповерхівок необхідно зупинити. Сам Президент просив повідомляти його про незаконні будівництва. Однак попри численні акції киян, Федорович, схоже, громадськість так і не почув. А Прем’єр Микола Азаров, який 22 березня «взяв під особистий контроль» скандальні об’єкти, створив комісію для перевірки документації з чиновників… які й видавали дозволи на будівництво. Раніше, у лютому, голова КМДА Олександр Попов обіцяв зупинити будівництво над «Театральною» і на Гончара, однак згодом заявив, що забудовники мають дозвільну документацію, тому компенсація споруди влетить місту в 1 мільярд гривень.

Чому чиновники не можуть дати ради будівельному свавіллю, яким чином громада міста може вплинути на столичну владу — намагався дізнатися кореспондент «УМ».

«Законсервували» три нових поверхи

Торговельно–офісний центр товариства–забудовника «Альянс–Центр» над станцією метро «Театральна» «підростає» щодня. Наталія Мусієнко, активістка громадської ініціативи «Кияни проти руйнації Києва», яка постійно моніторить хід будівництва, говорить, що за останній час отримала цілу купу документів, які підтверджують незаконність зведення об’єкта. Однак будівельники працюють, як і раніше. «Останній лист прийшов із прокуратури, у ньому значиться, що 30 грудня минулого року дозвіл на будівництво опротестований, а інспекцією 10 січня його скасовано, — говорить пані Наталя. — Тобто практично три місяці без будь–якого дозволу ведеться будівництво, яке офіційно називається консервацією, навіть табличку відповідну повісили. За цей час уже «законсервовано» три нові поверхи».

Пані Наталя зазначає, що будівельні роботи прискорюються щоразу, як представники влади кажуть, що треба «розібратися із будівництвом». Активістка припускає, що це відбувається тому, що, за одним із можливих сценаріїв забудовника, він зведе якомога більше поверхів, вкладе шалені гроші, а потім помножить свої витрати в кілька разів і стане вимагати їх від влади міста як компенсацію.

Наталія Мусієнко передусім акцентує увагу на тому, щоб суд повернув відведену землю до комунальної власності: «Дозволу на будівництво нема, землі нема, погоджень нема, а будівництво триває. Якщо голова КМДА, віце–прем’єр–міністри, Президент наказують припинити забудову і розібрати, а робиться навпаки — виникає риторичне питання: чи може ця влада взагалі зупинити це будівництво?».

Аналогічна ситуація і з об’єктом «Інвестиційно–будівельної групи» на вулиці Гончара, 17—23. Ірина Нікіфорова, інша активістка «Кияни проти руйнації Києва», зазначає, що впродовж останнього року представники влади на всіх рівнях обіцяли заборонити це будівництво. «17 березня Янукович чітко сказав: будівництво зупинити, аби зберегти Софію. Мінрегіонбуд після цього звернувся до Азарова з пропозицією перевірити законність будівництв на «Театральній», на вулиці Пирогова і на Гончара. А коли розпорядження видали виконавцям, чомусь змінилася суть діяльності створеної комісії — вона взялася перевіряти наявність дозволів. Причому членами комісії стали люди, які ці дозволи й видавали — працівники Державної архітектурної будівельної інспекції. І ця комісія навіть не побувала на будмайданчику». Активістка зазначає, що «владні акценти» кардинально «змістилися»: ідеться лише про зниження поверховості. При тому основною загрозою для Софії Київської є двоповерховий підземний паркінг, про що свідчать результати перевірки Інституту геологічних наук. «Однак очільник Державної служби охорони національної культурної спадщини Віктор Вечерський заявляє, що паркінг безпечний. Будівництво продовжується, причому новий проект передбачає збільшення поверховості», — говорить Ірина Нікіфорова.

«Суд прокидається тільки за командою «згори»

Депутатка Київради від партії «Удар Віталія Кличка» Наталія Новак, коментуючи ситуацію з двома найскандальнішими об’єктами будівництва, говорить, що нова столична влада не має зацікавленості вирішити питання справедливо, бо її основна мета полягає в іншому — просто знищити місцеве самоврядування. А той «рух», який намагається демонструвати голова міськдержадміністрації Попов, ніяких позитивних наслідків не має. «Коли говорити про незаконні будівництва, я впевнена, що «клубочок» треба розкручувати з самого початку. Якщо відводилася земля — треба поцікавитися, для чого і на яких умовах. Потім знайти тих, хто давав необхідні висновки і дозволи (а їх часто уповноважені держструктури і не видавали, а ті, що в забудовника, — сфабриковані). Далі перевірити проект на відповідність генплану», — говорить пані Новак. За її словами, поки не буде введена практику «будуєш незаконно — демонтували — притягнули до відповідальності», не буде відповідальності ні з боку бізнесу, ні з боку держави.

Крім вищевикладеного, Наталія Новак говорить і про іншу біду — обрані громадою депутати позбавлені права захисту інтересів киян. «Кличко неодноразово звертався з приводу свавілля чиновників до суду, в тому числі і з приводу скандальних забудов. Але йому відмовляли, мотивуючи це тим, що його особистих інтересів це ніяк не стосується. Суд час від часу «прокидається» тільки за командою «згори» на догоду Попову і його іміджу. Але при тому, як показує практика, навіть позитивні рішення судів чи прокуратури ігноруються уже виконавцями й силовими органами».

Думку Наталії Новак поділяє й активіст громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко. «Що б не казали Попов, Азаров, Янукович — всі ці «сигнали» зверху губляться, а зелені зони нищаться. І це попри закон, підписаний самим «царем» Януковичем, який заборонив так чинити! — говорить Ігор Луценко. — З’явилася нова знакова точка — гора Щекавиця, яку нищать разом із насадженнями. Який можна зробити висновок? Уся затія щодо самоврядування існує для того, щоб захопити Майдан, який нині окупований псевдопроектами, щоб там не ставили наметів. Київська влада успішно виконує одну основну функцію — убезпечує Януковича від революційних дій, все решта — комерційні послуги для бізнесменів».

Хабар як «єдиний важіль впливу»

Політолог Костянтин Матвієнко знаходить витоки кризи столичної влади ще у далеких 90–х роках. На його думку, саме тоді силами двох президентів у громади відібрали самоврядні права. «З 80–х столичний соціум був демократичним. Київ першим вийшов зі складу Радянського Союзу на референдумі, а в 90–му році обрав цілком демократичну міську раду… — згадує пан Матвієнко. — Новому центральному керівництву це не подобалося, і спочатку Президент Кравчук, а потім Кучма взялися приборкувати цей осередок демократії. Тоді утворили «ручний» орган — Київську та районні міськдержадміністрації, які підпорядковуються центральному органу виконавчої влади. У киян немає електоральних важелів тиску на виконавчу владу в Києві, крім хабарів».

Одним з основних факторів, який призвів до нищення історичної частини міста, на думку пана Матвієнка, є деградація міської влади. «Питома вага інтелігентних людей, інтелектуалів та фахівців при адміністраціях суттєво скоротилася, — визнає пан Матвієнко. — І неабияку роль у цьому зіграв колишній мер Олександр Омельченко. Сквер на Театральній, Пейзажна алея, фонтан на Львівській площі для цих людей — не їхнє середовище, тому вони дивуються, коли громада обурюється. Саме тому й ради цим прибутковим і вигідним для влади об’єктам вони дати не можуть. А який результат? Влада відлякує туристів, забудовуючи охоронні зони, знищуючи пам’ятки. Додайте сюди космічні ціни номерів у готелях, здичавілість правоохоронних органів… І ті гроші, які вкладають у Євро–2012, ніколи не окупляться».

Єдиним рецептом, який може змінити ситуацію, на думку Костянтина Матвієнка, є ліквідація адміністрацій і передача всіх «важелів» правління у руки громади, яка демократично обиратиме собі депутатів та мера. «І столичні партії, які вважають себе демократичними, повинні ставити собі це за основну мету діяльності, — каже пан Матвієнко і додає: — А киянам потрібно виховати у собі почуття гідності та відповідальності. Рано чи пізно постане питання про націоналізацію та конфіскацію — як би мені не хотілося вимовляти цi неліберальнi терміни на догоду позиціям комуністів. І це станеться, бо люди бачать, як нечесно привласнювалися об’єкти громади чи велася забудова. В іншому випадку нас чекає доля країн близького Сходу».

«Підемо до Попова у двір»

Тим часом кияни збирають гроші на хабар Попову. Таким чином, ідея згаданого у тексті «єдиного електорального важеля тиску на виконавчу владу», вже пішла у маси. Близько 300 гривень Громадянська служба «Свідомо» обіцяє вручити голові КМДА Олександрові Попову, якщо найближчим часом влада не зупинить будівництва на «Театральній». За словами журналіста та активіста ініціативи Єгора Соболєва, люди давали «на хабар» дрібні купюри і монети — відтак до акції долучилося кілька сотень киян. «Немає жодного документа, який дозволяє будувати на «Театральній». Якщо влада не зупиняє злочин — ми йдемо до Попова в гості, у двір, де він живе, і віддаємо хабар», — говорить пан Соболєв.

Lohotron.in.ua

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: