Закарпатцям радять бути уважними у виборі туристичних агенцій, бо після відміни їх ліцензування на ринку з’являться «шарашкіни контори»

Обережно, шахраї!

Краянам, які планують провести зимові канікули за кордоном, варто бути особливо уважними при виборі туру й компанії, що його пропонує. За два останні тижні, відколи скасовано ліцензування діяльності туристичних агентів, уже могли з’явитися фірми-одноденки, на співпраці з якими можна сильно погоріти. Досвідчені фахівці не сумніваються, що шахраї найближчим часом переповнять ринок. Вони пропонуватимуть дешевші тури й багато закарпатців на це купиться.

Шахрайство буйним квітом процвіте

Минулої зими ціла група оде¬ситів утрапила на Закарпатті в халепу. Заплативши за відпочинок на одній із міжгірських турбаз, мешканці Південної Пальміри, приїхали в гори зустрічати Новий рік. Коли ж попросили показати їхні номери, з’ясувалося, що ніхто їм місця не замовляв, а всі номери, звісно ж, перед самим Новим роком зайняті. З горем навпіл люди якось орендували помешкання на інших турбазах, але заплатити за відпочинок довелося двічі. Та й відпочинком таке не назвеш. Хіба що – для любителів екстриму.

Схожих ситуацій найближчим часом буде багато. У цьому переконаний голова Асоціації туристичних фірм і готелів Ужгорода, директор готелю “Інтурист-Закарпаття” Олександр Доктор. На наше прохання він спрогнозував стан туристичного ринку після скасування ліцензування турагенцій. Гонитва наших людей за наживою, переконаний пан Олександр, зіграє з багатьма злий жарт. Але, крім того, постраждає і весь ринок. За його словами, буде хаос, якого країна в цій сфері ще не бачила.

“Щоб дістати турагентську ліцензію, раніше треба було виконати ряд вимог, – пояснює Олександр Доктор. – По-перше, мати в штаті спеціалістів із фаховою освітою менеджера з туризму. По-друге, турагенції були зобов’язані надати банківську гарантію, що вони в разі чого спроможні відшкодувати клієнтові збитки. При цьому зона відповідальності була доволі серйозна – 20 тисяч євро. По-третє, щоб провадити діяльність, слід було офіційно зареєструватися. Тепер цього всього не буде! Будь-яка людина, навіть просто фізична особа зможе продавати тури. Шахрайство в таких умовах розквітне буйним цвітом”.

Олександр Доктор очікує, що на Закарпатті скоро з’являться “представники” київських, донецьких чи будь-яких інших фірм, які пропонуватимуть “унікальні” акції й дешеві тури, обіцятимуть золоті гори й гарантуватимуть найвищу якість за найнижчу ціну. А потім, зібравши гроші з довірливих краян, просто зникатимуть.

“Фірма, яка не має рахунку, не тримає бухгалтера, не орендує приміщення й так далі, матиме мізерну собівартість продукту. – Пояснює голова Асоціації туристичних фірм і готелів Ужгорода. – Наприклад, ходитиме дівчинка й казатиме: “Я – турфірма”. Буде працювати на одному відсотку рентабельності, і їй цього вистачатиме, бо не має ніяких витрат. І офіційно зареєстровані агенції в таких умовах конкуренції не витримають. Можна впевнено казати, що люди будуть купуватися на ці дешеві варіанти, при цьому не дістаючи за свої гроші ніяких гарантій”.

Благими намірами…

Виходить, що після скасування ліцензій, підприємцям, які працюють у туристичній сфері, буде тільки важче. Але ж цю ідею реалізували нібито для того, щоб полегшити бізнесу життя. Владі муляло, що в рейтингу Світового банку “Doing Business” наша держава за умовами підприємництва посідає 142-е місце серед 183 країн. Тому й узялися за дерегуляцію економіки. Та, на жаль, ще раз спрацювало правило дороги, встеленої добрими намірами.

Нагадаємо, що скасовано й ліцензування ще 22 видів господарської діяльності. Відповідний закон ухвалювали саме перед виборами, очевидно, з піар-метою. Однак процес дерегуляції економіки пішов із перекосами. Уже навіть чільник Міністерства регіонального розвитку й будівництва (котре відповідальне за цю реформу) Володимир Яцуба, коментуючи, до прикладу, ліцензування будівельних робіт, заявив: “Сьогодні важливо не впасти в крайність. Нам пропонували взагалі все прибрати. Але, панове, хто відповідатиме за випадки, подібні до руйнування конструкцій аквапарку в Москві та готелю в Харкові?”

Хтось скаже, що не можна порівнювати будівництво стадіону і продаж туристичної путівки. Та один із коментарів, на який автор натрапив в Інтернеті, вивчаючи цю проблему, переконує в протилежному. “Мене як споживача лякає така перспектива, що неліцензовані туристичні агенції можуть виявитися просто шахраями або ще гірше – торгівцями людьми, – ділиться думками звичайна українська жінка. – Боюся, що з такими нововведеннями мене забудуть десь у Тмуторокані і ніхто за це не відповідатиме, бо сьогодні фірма існує, а завтра її нема”.

А ще в тому, що туристичні фірми мають рацію, коли протестують проти скасування ліцензій, остерігаючись несумлінних конкурентів, переконує трагедія, яка недавно сталася з нашою землячкою. 74-річна ужгородка загинула в автокатастрофі – у Єгипті перекинувся екскурсійний автобус. Турфірма родині померлої нічим не допомогла. Наскільки відомо автору, у страховці було записано, що вона діє лиш у тому разі, якщо людина їде на екскурсію через тур¬оператора. А жінка скористалася послугами компанії, яка не була таким його офіційним партнером.

Сякий-такий важіль

Отут стикаємося з суперечністю: наявність ліцензії не завжди гарантує якість послуг, надійність і професіоналізм турфірми. Нещодавно президент Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Ігор Голубаха заявив, що, за офіційними даними, 50 % туристичних потоків перебувають у тіні. Тобто й раніше було чимало компаній, не обтяжених почуттям відповідальності за клієнта (пригоди одеситів на Закарпатті – ще один доказ цього).

Відзначимо, що взагалі отримання ліцензій – не надто складна річ. Головне було виконати всі умови. Директор туристичної компанії “Содіс-Карпати” Наталія Холявицька каже, що ліцензування не перетворювалося на надзвичайно марудний, заплутаний чи фінансово затратний процес. Тож нерезонно стверджувати, що його скасування сильно допоможе тур¬агентам. Радше навпаки – насиченість ринку переросте усі розумні межі, і фірми тільки заважатимуть одна одній.

І ще один цікавий нюанс. Якщо турагенту не хотілося оббивати пороги Міністерства культури й туризму, він міг скористатися послугами юридичних фірм, котрі радо пропонували допомогти з ліцензією. За три хвилини автор знайшов сайт однієї з таких компаній, де готовий документ на право турагентської діяльності можна було дістати, не виходячи з дому. За двадцять днів і 2000 гривень…

Та все ж ліцензування, попри всі його недоліки, було певним важелем впливу на турагентів. Якщо фірма не виконувала своїх обов’язків, порушувала умови договорів, від неї могли відібрати дозвільний документ, тим самим припинивши її діяльність. Таких прецедентів небагато, але вони є. А сьогодні, анулювавши систему, влада скасувала й відповідальність.

“Ті, хто надаватиме послуги без ліцензії, нічим не ризикують і ні за що не відповідають, – підтверджує цю думку Олександр Доктор. – Я впевнений, що майже всі фірми, які тепер будуть створюватися, – це “шарашкіни контори”. Вони робитимуть, що заманеться. От уявіть, наприклад, що людина поїде через таку “турфірму” на відпочинок, і в чужих краях у неї виникне проблема. Повернувшись, вона захоче, щоб їй відшкодували матеріальні й моральні збитки. До кого ж їй звертатися? Адже не буде жодного контролю й ніякої відповідальності. Надія лише на те, що туроператори не підписуватимуть договори аби з ким, щоб не ризикувати своєю репутацією”.

Наталія Холявицька також остерігається того, що зі скасуванням ліцензування на ринок вийде маса непрофесіоналів. Як наслідок, можуть постраждати й споживачі, і ті, хто працює професійно. На думку експерта, такий крок доречний тоді, коли пропонується розумна альтернатива. А наразі її немає.

“Можемо для порівняння взя¬ти досвід сусідів, – каже пані Холявицька. – У Росії, наприклад, ліцензування нема, але є загальнонаціональний реєстр усіх туристичних агентств. Це офіційний документ із перевіреною інформацією. До нього вільний доступ, тобто турист може легко зайти на сайт і подивитися, чи легальне агентство, якому він хоче заплатити за відпочинок, чи ні. Так людина бодай мінімально перестраховується”.

Як не погоріти

Отож повторимося: вибираючи турагенцію, треба бути дуже пильним. Експерти радять їхати на відпочинок через турфірми, які вам знайомі, в яких уже купували тури. А найважливішими аргументами при виборі установи має бути її репутація й досвід роботи. Зокрема, бажано, щоб агенція працювала на ринку не менш ніж 5 років. Крім того, варто дізнатися, чи має ця фірма чинний договір із туроператором, через якого відправляє людей на відпочинок.

Обов’язково вимагайте й інформацію про те, чи застрахована діяльність турагента і на яку суму. Хай покажуть договір. Якщо діяльність застрахована, приміром, на тисячу євро – розпрощайтеся й ідіть, бо з такими “бізнесменами” не варто й спілкуватися.

Крім того, з’ясуйте, чи має турфірма активи (скажімо, не орендований, а власний офіс, свій автотранспорт, банківські гарантії). Бо навіть якщо справа дійде до суду, домогтися грошей можна тільки тоді, коли буде з чого стягувати відшкодування.

W

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: