Кредит на «лохотрон»

Фінансові установи в Україні підсовують клієнтам підступні договори, самовільно знімають із карток кошти та мають на совісті загублені життя.

За грішми українців полювали в усі часи. І хто тільки нас не обдурював! Наш брат пережив ощадні книжки, Льоню Голубкова з його «МММ», різноманітні трасти та «Еліту–центр». І нині ділиться грішми з сотнями сумнівних банків, страхових компаній та кредитних спілок, декотрі з яких у погоні за прибутком не гребують відвертими махінаціями. Правозахисники констатують: навіть найвідоміші компанії при нагоді обдурять і обдеруть як «липку» будь–якого клієнта. Українці й самі часто «ведуться» на відверті фінансові оборудки. Не останню роль відіграє у фінансовому «кидалові» й держава: вона не тільки не контролює банківський ринок і не захищає споживачів, а ще й сама «підкидає» хмиз у багаття. Так, нині в парламенті розглядають законопроект, який ще більше розв’яже руки фінустановам.

Кредитна картка з таємницею

Від фінансових махінацій, на жаль, не застрахований ніхто. А в разі виникнення конфліктної ситуації з банком пересічному українцеві відстояти свої права дуже складно.

«У нашій країні фінансова установа не несе жодної відповідальності за свої дії, — пояснює «УМ» Анатолій Соболевський, старший юрист Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» — чи не єдиної, яка надає безплатну юридичну допомогу постраждалим від фінустанов українцям.

— Чомусь у нас не прийнято позбавляти ліцензій, штрафувати на мільйонні суми фінустанови. Але якщо звичайна людина помилиться, то її по повній програмі покарають — пеня, прострочки, штрафні санкції…» Жертвою банку можна стати, до речі, «на рівному місці». І той факт, що ви не брали кредит, не означає, що у вас немає заборгованості перед банком, про яку ви навіть не здогадуєтесь.

Юлія Бенцлер, директор ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг», констатує: до організації часто звертаються люди, які постраждали через банальні банківські картки. Стандартна ситуація. Споживач отримує платіжну картку і користується нею певний період. Згодом термін дії карточки закінчується, і людина часто забуває про існування «пластику». Але ж рахунок однаково відкритий. Тож приблизно через два–три роки до споживача звертаються колектори (іноді сам банк) і вимагають погасити заборгованість у розмірі близько трьох тисяч гривень. Бо, виявляється, згідно з договором, клієнт повинен був сплачувати 50 гривень щомісяця за обслуговування свого рахунку. А той факт, що йому більше не нараховують зарплату (або інші виплати) на цю картку, не звільняє його від сплати банківських послуг за обслуговування рахунку.

А як вам, наприклад, самовільне зняття банком грошей із картки? Юрист Анатолій Соболевський і сам через це постраждав. «Я пішов забрати зарплату з банкомату, картка повернулася, а грошей і чеку не було. На телефон згодом прийшло повідомлення, що з рахунку знято півтори тисячі гривень». Такі випадки, каже Анатолій, трапляються досить часто — недавно до правозахисників звернувся чоловік, у якого з карткового рахунку банк зняв… 300 тисяч гривень. І довести, що ви цих грошей не отримали, — досить складно. Але боротися варто. «У будь–якому випадку обов’язково потрібно написати і зареєструвати у відділенні банку заяву про зняття коштів, копію залишити собі, — рекомендує Анатолій. — Надіслати лист на головний офіс. І брати «ізмором». Тут уже йдеться про психологічну стійкість людини. Якщо будете наполегливі й домагатиметеся правди — це 90 вiдсоткiв того, що повернете втрачені гроші».

А бувають інші «веселі» історії. «Скажімо, ви знімаєте кошти, а банкомат видає: на рахунку залишилося сім гривень. І пропонує зняти десять. Пенсіонери, студенти часто на це погоджуються, не знаючи, чим усе може закінчитися, — розказує Анатолій. — Автоматично (на різницю в 3 грн.) їм відкривається кредит на 500 гривень. І нараховуються відсотки — по повній програмі. Вам про це, звісно, ніхто не каже. У результаті через якийсь час у вас набігає дві–три тисячі гривень боргу. І все це законно, бо було прописано в договорі».

Через байдужість померла дитина

Із кредитами взагалі юристи радять бути дуже обережними. А після його виплати обов’язково брати довідки про повне погашення заборгованості. «Бо якщо у вас на рахунку залишиться бодай 2 гривні, це дає право банку нарахувати вам прострочку, — пояснює Анатолій. — І може бути так, що ви купили в кредит телефон, а будете винні банку, як за автомобіль». Розраховувати ж на «порядність» фін­установ особливо не доводиться. У розпал кризи деякі з них уже довели клієнтам, які вимагали повернути їм депозити, що особливо долею вкладників не переймаються. «У нас був випадок, коли через байдужість банку навіть загинула хвора дитина, — згадує Юлія Бенцлер. — Її батьки продали квартиру в Києві й переїхали у передмістя, а виручені кошти поклали на депозит, аби за відсотки лікувати сина. Але під час кризи всі депозити заморозили. Люди зверталися в банк, аби їм видали кошти. Більше грошей немає, а щотижня дитині потрібно робити дороговартісні процедури, від яких залежить її життя. Ми разом зверталися в банк — безрезультатно. І дитина померла. Звісно, ніхто відповідальності не поніс…»

«Страхуємо машину від падіння НЛО, але не дерев»

Другими у списку фінустанов, на які скаржаться українці, значаться страхові компанії, які зволікають чи відмовляються виплачувати компенсації. «Улюблена «фішка» страхових компаній — «непередбачені страхові випадки», що прописуються в договорах, — каже Анатолій. — Наприклад, страхують автомобіль від влучання літаючих об’єктів. І виходить: якби НЛО впав, тоді гроші повернули. А якщо дерево чи бурульки — вибачайте… Ще часто страховка передбачає період, за який людина повинна подати документи у разі страхового випадку: акт ДАІ, техпаспорт, права, акт оцінки… «Та інші документи» — і понеслося! Доходить до того, що вимагають ксерокопію техпаспорта та паспорта винуватця ДТП. Так де ж його взяти і де шукати ту людину! А час іде, і якщо ти не встиг — до побачення, жодних компенсацій не буде».

Ще є один дуже поширений обман: страхова погоджується виплатити компенсацію, але для ремонту пропонує лише свою СТО, на якій черга — на найближчі півроку. І якщо ви будете ремонтуватися на якійсь іншій СТО, то втрачаєте право на відшкодування витрат. Як правило, більшість подібних нюансів прописана у договорі. Наприклад, страхування від «протиправних дій третіх осіб». Але машина при цьому має залишатися на стоянці, що охороняється, й аж ніяк не під під’їздом. Або, наприклад, страхується авто від попадання бурульок. Але тільки з будинків комунальної власності!

Є ще й такі нюанси: підставою для відмови виплачувати компенсацію можна вважати неправдиві відомості. «А що я буду вважати неправдивим — це питання розмите, — каже Анатолій. — Скажімо, у вас пошкоджене крило, фара. А експерт дає висновок, що ось конкретно ця тріщинка не могла з’явитися внаслідок ДТП, вона виникла раніше. Ви подали цю тріщинку «в комплекті» — значить, це неправдиві відомості. Все, ніякої компенсації!»

Або, наприклад, під час дощу підтопило машину. Але це не страховий випадок. Ось якби повінь… Страхування життя — це взагалі погано врегульоване питання. У Європі у разі банкрутства страхової компанії держава гарантує вам виплату. У нас же страхові компанії — звичайні товариства з обмеженою відповідальністю. І якщо така контора «лусне», ви не отримаєте компенсацій. Стягувати виплати з уже неіснуючих компаній — складна й невдячна справа.

До речі, фінустанови часто поводяться вкрай зухвало, і людині, яка купує в кредит машину, нав’язують свою страхову компанію, яка, наприклад, перебуває… на стадії ліквідації. І це попри те, що в законі написано: не може бути обов’язковою умовою кредитування якась конкретна страхова компанія. До речі, клієнтам збанкрутілої страхової компанії у разі ДТП слід звертатися в моторно–транспортне бюро — це такий своєрідний фонд гарантування вкладів, яке має виплатити компенсацію.

Куди «закопати» гроші?

Щоправда, українці часто й самі потрапляють у скрутні ситуації через власну недбалість. Правозахисники зауважують: до них багато звертається горе–клієнтів сумнівних кредитних союзів, так званих «організацій фінансової взаємодопомоги», різноманітних «фондів», «товариств» для покупки товарів «у групах». «У нас такий менталітет: українців ніщо не вчить. Однаково люди гроші вкладають у сумнівні структури, — каже Юлія Бенцлер. — У нас був випадок: чоловік прийшов за порадою і говорить: «Для надійності я вклав гроші у 18 кредитних союзів. І лише один більш–менш платить відсотки. То я прийшов до вас порадитися, а куди мені тепер гроші покласти?»

У фахівців — єдина порада для таких «вкладників»: спершу добре подумайте, зберіть якнайбільше інформації про банк чи страхову компанію, з якою збираєтеся ділитися грішми. «Перед тим як підписувати важливий договір, проконсультуйтеся з юристом, — каже Анатолій. — Або ж хоча б самі ретельно вичитайте договір». У разі ж виникнення конфліктної ситуації — пряма вам дорога до суду.

ДОВІДКА

До ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» по допомогу може звернутися кожен охочий за телефоном в Києві (044) 501–01–87 Консультації — безкоштовні. Крім того, правозахисники створили власний «рейтинг недовіри» до фін­установ. З ним можна ознайомитися на сайті www.vgo.com.ua

ОЙ, ЩО БУДЕ

За загублену кредитну «мобілку» — в тюрму?

Українські законотворці все думають, як зробити кращим життя простих громадян. Черговий «витвір» — законопроект про захист прав кредиторів, який ще більше розв’яже руки банкам у боротьбі за «копійку». За словами Анатолія Соболевського, у разі прийняття цей закон дозволить за несплату кредиту виселяти родини з дітьми (зараз цього робити банки не можуть). Заборонятиметься процедура банкрутства для підприємців — відтак стягуватиметься його майно як зі звичайної фізичної особи. І борг переходитиме у спадок. Наступне «цікаве» нововведення: якщо ви берете кредит, то мусите всі оригінали документів, що підтверджують право власності, віддавати на зберігання банку. «Вийде так, що без документів на квартиру ви нi лічильник поміняти не зможете, ні новонароджену дитину прописати, ні шенгенську візу отримати — як же ви підтвердите наявність майна? — каже Анатолій. — І як, цікаво, зреагує даiшник, якому я скажу: «Знаєте, мій техпаспорт на машину під заставою у банку…» Це ж просто нонсенс!» Ще в законопроекті є фантастична норма про кримінальну відповідальність за «пошкодження, знищення, приховування заставного майна». «Тобто якщо ви потрапляєте на кредитному автомобілі в ДТП, ви вже — поза законом, — каже Анатолій. — Або ж утопили мобільний телефон… Тоді, очевидно, можна буде йти здаватися в міліцію…»

W

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: