Поки євро падає, авантюристи “воскрешають” дойчмарку

Навряд чи є більш вразлива для німців тема, ніж їхні гроші. Нещодавно розлучившись із дойчемаркою, вони ностальгують за нею. На цих почуттях спекулюють, в період не особливо радісний для євро, численні онлайн-шахраї.
Чого лише не знайдеш в німецьких інтернет-форумах в ці дні, коли курс євро хитається від кожної “кризової” біржової новини. В одному, наприклад, з посиланням на достовірну інформацію повідомляється, що у нових телефонних будках передбачено три можливості оплати: євро, карткою або дойчмарками.

Про те, що банкомати не працюють, про те, що продавці старих автомобілів поки не хочуть торгувати, аби не залишитись сидіти на своїх євро-грошах. А нещодавній вихід з ладу веб-сторінок на теренах Німеччини, із розширенням .de, «знавці» пояснюють, звісно ж секретною операцією із впровадження дойчмарки (кодова назва «Бальтазар»).

Фото-маніпуляція та заробітки на паніці
Справжній фурор спричинила поява на американському сайті, який спеціалізується на таких конспірологічних теоріях, фотографій начебто нових «марочних» банкнот. Вони складені пачками у бляшані скриньки. Фото в поганій якості. Щоправда, якщо пошукати, можна знайти ці ж картинки в архіві Бундесбанку за 1991 рік. Ось тільки там зображення якісне, і на бандеролі читається й дата: 25 жовтня 1990 року.
У Німеччині теж вистачає своїх викривачів неіснуючих «грошових реформ». Автор блогу Hartgeld представляється «консультантом та інвестором» з Відня. Він провіщає падіння євро. На цьому ж інтернет-форумі «фахівці» дають поради скептикам європейської валюти, як витратити останні накопичення у готівці. Ось кілька цитат: «Пожертвуйте своїй церковній громаді», «Підтримайте близьких членів родини», «Чому б Вам не орендувати місце на кладовищі на 15-20 років та одночасно не обзавестися пам’ятником?» На іншій сторінці переважають більш традиційні підходи до витрат – золото і срібло. Сайт рясніє рекламою ювелірних крамниць («Купувати зараз!»)

 

У Німеччині численні “викривачі” провіщають падіння євро. Bildunterschrift: Фірма-друкар грошей Giesecke - виставка фальшивих банкнот

Не для преси: матриці для марок давно знищені
Чутки не обмежуються блогосферою, а й виходять на вулиці і й у кабінети. Друзі таємничо повідомляють одне одному сенсації – одна страшніше за іншу. Приправлені дрібничками, ці «качки» набувають ваги серйозних новин. Мовляв, друкарська фабрика Бундесбанку – мюнхенське підприємство Giesecke & Devrient, вже друкує дойчмарки, а федеральна друкарня замовила цілу серію нових верстатів.

 

Друкарні Giesecke довелось коментувати журналістам. «Ми зобов’язані до таємниці наших замовлень і тому не можемо надати відповідної довідки»,- сказала речниця. Цим породивши ще більші підозри євроскептиків. В неофіційних же розмовах – аби не накликати лиха – урядовці звертають увагу, що старі матриці – шаблони для друку марок – давно знищені.

Ще по темі:
Німці сумують за дойчмарками, а в деяких магазинах ними досі можна розплачуватися
На тлі фінансової кризи в Греції та падіння курсу євро німці сумують за старою валютою. За даними опитувань, майже дві третини готові відмовитися від євро і повернутися до марок. 

Щоб повернутися в минуле, Доріс Кеттенбаум достатньо натиснути на кнопку на її касовому апараті. «Клац» – і продавщиця з магазину одягу C&A у південнонімецькому місті Саарбрюккені повертається в час, коли фінансові проблеми Греції нікого не цікавили. Це час до 2002 року, коли німецька національна валюта називалася D-Mark – «німецька марка».

Мережа магазинів C&A 2004 року запровадила у всіх своїх філіях можливість розраховуватися не лише в євро, а й у вилучених з обігу марках. От лише здачу дають у євро. За даними концерну, торік покупці щомісяця залишали в його касах від 150 тисяч до 200 тисяч марок. У саарбрюккенському філіалі, в якому працює Доріс Кеттенбаум, це не більше 500 марок на місяць. «Зараз люди приходять із марками не так часто, як раніше»,- каже продавщиця.
Марки «осіли» в Східній Європі

Натомість незмінною залишається ностальгія німців за своєю валютою. «Стара добра марка – от якби вона ще існувала»,- розповідає колега Сара Шрайбер про типові розмови покупців. Саме в ці дні, коли курс євро падає і німці побоюються втратити заощадження, такі слова чути частіше.
Скоро мине десять років відтоді, як Німеччина відмовилася від марок і перейшла на євро. Але в панчохах і скриньках бюргерів, очевидно, ще зберігаються чималі статки. За даними Федерального банку, з обігу досі не вилучено 13,5 мільярдів марок, що дорівнює майже сімом мільярдам євро. Більша частина цієї суми перебуває на руках у країнах колишньої Югославії та в Східній Європі, каже речниця банку Сузанне Мельхорн. Ще велика частина марок поповнила колекції нумізматів.
Монети для колекціонерів
Особливу роль відіграють монети. Герберт Уль колекціонує їх уже 15 років. Коли з’явився євро, він перелаштувався на нову спільну європейську валюту. Це було вигідно, бо в кожної з країн єврозони – свої монети. Днями він саме купив собі набір грецьких монет. Відмовлятися від них через кризу він не збирається: «Я про це і не думав. Монети для колекціонерів не втратять вартості».
Обміняти марки на євро можна досі – у філіях Федерального банку.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: