Класний журнал на продаж, або Як міністр освіти повернув корупцію в школи

Прийшовши на пост міністра освіти і науки, Д.Табачник ініціював нові правила вступу до вишів. Тепер, на відміну від попередніх років, поряд із результатами ЗНО враховуватиметься і середній бал шкільного атестата, перерахований за 200-бальною шкалою. Багато хто тоді висловив думку, що це поверне корупцію в школу.

І справді, на нововведення українські школи відреагували негайно. Як свідчать відповіді, отримані на запит редакції журналу «Вісник ТІМО», розіслані на адресу найбільших фірм-торгівців шкільним приладдям, за березень-травень 2010 року продаж класних журналів в Україні зріс на 23—30% порівняно з аналогічним періодом 2009 року. Факт дивовижний, оскільки, по-перше, у зв’язку із загальним погіршенням демографічної ситуації кількість учнів 2011 року зменшиться, а по-друге, такі закупівлі школи, як правило, роблять перед початком навчального року, а не наприкінці. Таким чином, збільшення кількості продажу цього шкільного атрибута можна розцінювати як спробу багатьох шкіл переписати класні журнали попередніх років із тим, щоб штучно підняти середній бал атестата, що став тепер заліковим при вступі до вишів.

— Які у вас були підстави для розсилання таких запитів? — із цього запитання почалася розмова журналіста «ДТ» із керівником проекту журналу «Вісник ТІМО» Віктором Гудзинським.

— Із жовтня минулого і по березень цього року з ініціативи редакції журналу «Вісник ТІМО» було проведено «Моніторингове дослідження якості системи формування контингенту студентів вишів України на основі ЗНО абітурієнтів». Щоб отримати результат, ми об’єднали базу даних УЦОЯО (а в 2009-му на ЗНО зареєструвалися 460 710 абітурієнтів) із результатами онлайн-системи «Вступ», а також розіслали запрошення взяти участь у дослідженні 70 вишам, попросивши надати дані про складання першої і другої сесій першокурсниками. На превеликий жаль, відгукнулися тільки 25 із них. Однак для дослідження цього було досить.

Ми запропонували показники, за якими, по-перше, можна виміряти якість системи вступу до вишів, а по-друге, порівнювати її щороку. Нас цікавило, наскільки середній бал шкільного атестата і результати ЗНО дають змогу прогнозувати успішність навчання у виші.

Саме в цей час Д.Табачник, ставши міністром освіти і науки, запропонував ураховувати середній бал атестата. Відповідно до нашого дослідження, якщо до результатів ЗНО додати середній бал атестата, то з більшості предметів і напряму підготовки це справді дає можливість краще прогнозувати подальшу успішність у виші. З одним нюансом — якщо ніхто не намагатиметься коригувати середній бал атестата. В останні три роки шкільний атестат став досить об’єктивним, оскільки не було потреби його коригувати.

Після нововведення міністра у нас виник сумнів: а як на нові правила вступу до вишів відреагують школи? Тому ми розіслали запити в організації, які торгують класними журналами. І виявили тенденцію — закупівлі класних журналів зросли.

Так, наприклад, ТОВ «Веста» — один із трьох найбільших торгівців шкільним приладдям — відповіло офіційним листом: «На ваш запит повідомляємо, що в березні-квітні 2010 року продаж класних журналів збільшився на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Директор В.С.Онищенко».

Інформація підтверджується й іншими джерелами — справді, з метою підвищення середнього бала атестата класні журнали в цей період активно переписувалися.

Врахування середнього бала атестата — це добре і правильно, але за умови, що унеможливлюються коригування та підтасування. До чого приведе нинішня ситуація, ми дізнаємося лише наступного року, оскільки сподіваємося знову провести порівняльне дослідження.

У нас є цікавий документ по Харкову. Всі школи міста ми вишикували за рейтингом — результати державної підсумкової атестації (ДПА), тобто те, як школа сама себе оцінює; поруч — оцінка ЗНО і коефіцієнт різниці між ними. Картина, яку ми отримали, в деяких місцях доходить до абсурду. Приміром, школа, що стоїть на першому місці з ДПА, перебуває на 98-му місці із ЗНО. Це абсолютно неприпустиме явище. Різниця не мала б перевищувати 20%, а вона доходить до 200—300. Цього року ситуація може стати ще гіршою, адже результати активно підтасовуватимуться.

— Які ще тенденції зафіксувало ваше дослідження?

— Ми досліджували, наскільки система вступу до вишу на основі ЗНО забезпечує рівний доступ до вищої освіти представникам різних соціально значимих груп (за місцем проживання, гендерною ознакою, роком закінчення середнього освітнього закладу тощо).

Так, Д.Табачник каже, що в нас нерівний доступ із мов. А наше дослідження показало, що успішність абітурієнтів, які складали тести українською мовою, на 10—11% вища, ніж у тих, хто складав тести російською. Причому, що цікаво, ця успішність вища, наприклад, у Луганській області. А у Львівській, навпаки, — у тих, хто складав російською мовою. Це свідчить про те, що є якісь інші чинники, наприклад двомовність, загальний інтелектуальний рівень. Так чи інакше, але цифри по кожній області показують, що мовної проблеми немає.

Приміром, у цілому по Україні жінки набагато випереджають чоловіків при вступі до вишів (60,46 і 53,52% відповідно). Можна казати про те, що принцип навчання побудовано на заучуванні матеріалу. І в цьому дівчатка завжди були попереду, вони більш посидющі. Тенденція справедлива для всіх областей України.

Наше дослідження також наочно показало катастрофу інженерних наук в Україні. На ці спеціальності приходять випадкові люди, які не вступили до інших вишів. Цього року ситуація буде ще гіршою, оскільки знято обмеження знизу. Грубо кажучи, можна буде приймати студентів узагалі з нульовою оцінкою. На сьогодні виші мають 860 тисяч ліцензованих місць.

Тих, хто складає ЗНО, буде трохи більш як 400 тисяч, а вступників — іще менше. Зрозуміло, що кожен, хто подає заяву до вишу, десь та знайде себе. Інженерні науки при цьому залишаються крайнім варіантом, на що потрібно негайно звернути найпильнішу увагу. Це катастрофа всього виробництва, промисловості, повний відрив системи навчання від замовника, роботодавця тощо.

— Ваші дослідження могли б сприяти формуванню держзамовлення?

— Звісно, могли б. І ми на це дуже розраховуємо. Але зараз для нас найголовніше зрозуміти: якщо втратиться таке явище, як ЗНО, то втратиться найголовніше — мірило, лінійка.

— Чому ви кажете, що воно може втратитися?

— Тому що спочатку запроваджується врахування середнього бала атестата за шкалою 200. Тобто ЗНО вже на одну третину прирівняли до середнього бала атестата. Тепер планують запроваджувати якісь, як на мене, незрозумілі форми вступних іспитів. І це ще більше послабить роль і вплив ЗНО.

— Тобто ви хочете сказати, що врахування середнього бала атестата — це спроба дискредитувати ЗНО?

— Це швидше не навмисна дискредитація, а спроба враховувати вимоги при відборі свого студента. Проте це позбавлено сенсу в умовах, коли вишів у нас 350 (у Франції — 71) і ліцензованих місць 860 тисяч при наборі, скажімо, 300 тисяч. У таких умовах додатковий відбір не має сенсу. Якби бажаючих вступити було більше, ніж ліцензованих місць, тоді потрібні були б якісь додаткові критерії добору, щоб кожен виш міг відібрати свого студента. У нинішній ситуації все це може перетворитися виключно на відбирання грошей у батьків. За логікою, правила, умови та програми прийому мають оголошувати на початку навчального року, щоб майбутній випускник знав, як йому готуватися. В багатьох країнах світу заборонено вносити зміни в умови вступу до вишів і в порядок проведення вступних тестів після початку навчального року. А в нас раптом вирішили сертифікати минулих років приймати нарівні із цьогорічними. Це, можливо, непогано, але спотворить картину прийому, оскільки правила змінювалися.

* * *

Що все-таки дасть українській системі вищої освіти врахування середнього бала шкільного атестата?

На думку Ігоря Лікарчука, директора Українського центру оцінювання якості освіти, це призведе до певної нерівності серед тих, хто вступає до вишів, оскільки кожна шкільна оцінка є суб’єктивною. Так, торік, коли результати ЗНО зараховували як результати підсумкової атестації в школі, 50% медалістів Києва (а в деяких областях — 70%) під час тестування своїх результатів не підтвердили.

— Запропонувати нашому суспільству систему, яка створювала б рівні умови при вступі, було дуже нелегко, — вважає Ігор Леонідович. Спроб дискредитувати ЗНО з боку частини суспільства, яка має гроші і зв’язки, чимало, і вони триватимуть. Наприклад, на сьогодні я знайшов в Інтернеті 12 сайтів, які продають нібито відповіді до тестів. Деякі з них обіцяють дати відповіді за добу до початку тестів. При цьому попереджають про те, що це незаконно. Один із сайтів має український домен, але зареєстрований в Італії. Хто за цим стоїть, ми не знаємо. Але це абсолютний лохотрон.

— Чи не спрямована кампанія із запровадженням середнього бала атестата на дискредитацію ЗНО?

— Справді, немає жодної країни у світі, де вступ до вишу проводився б тільки за результатами ЗНО. Але підходи до цього можуть бути дуже різними. В одній із європейських країн, скажімо, при вступі до вишу враховують результати ЗНО. Але якщо в кількох абітурієнтів рівні оцінки, то приймальня комісія робить запит у середні навчальні заклади про їхні навчальні досягнення за кілька останніх років. На підставі цих даних і ухвалюється остаточне рішення.

Є методика, за якою зовнішні іспити прирівнюються до оцінки атестата. Я сказав би, що в нас іде пошук якихось оптимальних шляхів удосконалення вступної кампанії до вишів. Але треба зазначити, що в історії української освіти це вже четверта спроба враховувати середній бал шкільного атестата. Три попередні мали місце в СРСР, і від них відмовлялися, оскільки це призводило до зростання кількості позитивних оцінок, медалістів і зловживань.

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: