Бюджетні танці з шаманським бубном

Бюджет ухвалено, але грошей від цього не побільшає. Уряд Азарова гарячково шукає джерела поповнення державної казни. Цим і пояснюються пропозиції щодо захмарного підвищення акцизу на спиртне та бензин і випуск ПДВ-облігацій.

Прийнятий бюджет-2010 – дефіцитний. Сам по собі факт дефіциту не є негативним. Негативними можуть бути наслідки від залучення і використання джерел його перекриття. На думку директор Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, дефіцит державного бюджету в 56 млрд грн призведе до істотного зниження курсу національної валюти. “Якщо не скоротити витратні статті бюджету, восени по Україні прокотиться третя хвиля кризи”, – вважає Олег Соскін.

Експерт вказав на те, що з початку весни, а саме в березні і квітні, Нацбанк друкував національну валюту на покриття дефіциту. Зараз готівкова маса складає 155 млрд грн. Навіть у багатому докризовому 2008-му році в обігу перебувало 124 млрд готівкових гривень. “Загальна грошова маса – 450 млрд грн. Це найвищий показник із 2008 року. При цьому Україна втратила половину золотовалютних запасів. Впали ринки іпотечного кредитування і житлового будівництва, автомобільних, споживчих кредитів. Безробіття складає 10% від усіх працездатних, тобто доходної частини немає”, – зазначив Олег Соскін.

В уряді присягаються, що не будуть використовувати емісію гривні в якості “затички” бюджетних дір. “Емісія як джерело фінансування доходів бюджету нами не буде застосовуватися”, – заявив прем`єр-міністр Микола Азаров. За словами глави уряду, частину дефіциту держбюджету буде профінансовано за рахунок зовнішніх запозичень з боку МВФ.

Навіть якщо це й так, проблеми все одно залишаються. Навіть залучених $19 – $20 млрд протягом двох із половиною років в якості позики з боку МВФ, заявлених урядом, не вистачить на покриття дефіциту. Та й МВФ не даватиме гроші в пісок. А фінансування дефіциту бюджету таким і є. До завдань МВФ входять зовсім інші функції – згладжування диспропорцій валютного курсу.

У Кабміні сидять не дурні, і вони чудово це знають. Усі заяви у ЗМІ з приводу використання залучених позик є не більше ніж виляння хвостом перед позичальником і українською громадськістю. Згідно з останньою з них – уряд має намір переправити основну частину кредиту МВФ “у свій резерв”. “Україні потрібно платити за зовнішніми боргами, відразу стає зрозуміло, що зараз дуже важливо мати валютні резерви”, – повідомив сьогодні віце-прем`єр Сергій Тігіпко. Значить, логічно припустити, що майбутня позика частково йтиме на обслуговування держборгу і частково на покриття дефіциту бюджету.

Але це часткове зняття проблеми – не її вирішення, а її відстрочка. Дефіцит можна покрити тільки за рахунок реальних коштів. В уряді йдуть екстенсивним шляхом. Шляхом збільшення податкового тягаря.

Тиждень тому “більшість” у Верховній Раді прийняла за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів із питань оподаткування. Прийнятий за основу законопроект № 6337 передбачає низку змін в акцизному законодавстві, у тому числі збільшення ставок акцизного збору шляхом внесення змін до таких законів: “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”, “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”,”Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби”.

Більш того, з 1 січня 2011 року при оподаткуванні операцій із підакцизними товарами авансову сплату ПДВ слід здійснювати одночасно зі сплатою 20% від суми акцизного збору.

Також проектом передбачено формування страхових резервів банківськими установами тільки на “нестандартну заборгованість”. Нестандартну заборгованість визначатиме підконтрольний НБУ в межах фактично виданих боржнику коштів та відсотків за кредитами.

Окремий випадок із відшкодуванням податку на додану вартість. Не секрет, що наразі в держави перед експортерами рахунок на більш ніж 30 млрд грн із повернення ПДВ. Спочатку уряд запропонував розрахуватися з підприємствами облігаціями під повернення податку. Крім чергового нарощування боргу, це нічого не несе, тому що підприємство не отримає живих грошей, а від боргу, як відомо, не втечеш. Більшість експортерів не згодні з такою постановкою питання.

Тому з метою поліпшення адміністрування податку на додану вартість законопроектом № 6337 внесені зміни до закону “Про податок на додану вартість”. Згідно з поправками, введено обов`язкове подання платниками податків до податкових органів разом із податковою декларацією електронних копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Негативні наслідки видно відразу. Збільшення акцизного збору призведе до руйнації соціальних ініціатив уряду і подальшого поглиблення бідності громадян. Паралельно падатиме купівельна спроможність, що негативно позначиться на промисловості. І навіть вчорашнє скорочення Кабміном ставок акцизу втричі в законопроекті № 6337 не знімає проблему.

Формування страхових резервів банківськими установами на нестандартну заборгованість сповільнить відновлення кредитної діяльності банків. Оскільки визначатиме її НБУ, то під визначення “нестандартної заборгованості” може потрапити що завгодно.

Більш чітке адміністрування ПДВ, безумовно, убезпечить державу від шахрайства, але це також і обтяжить господарську діяльність бюрократичною тяганиною. А проблему відшкодування ПДВ за поточними зобов`язаннями держава не вирішить зовсім.

Те, що пропонує уряд, не є вирішенням питання наповнення бюджету. І мала рацію Юлія Тимошенко, коли заявляла, що в бюджеті на 2010 рік не запланована жодна реформа, яка була обіцяна Януковичем. У бюджеті-2010 немає податкової реформи, немає реформи системи пенсійного забезпечення, зовсім не існує реформи охорони здоров`я. У бюджеті-2010 повністю проігнорована реформа в інтересах розвитку місцевого самоврядування і, крім того, в цьому бюджеті немає ніяких програм реформування інвестиційного клімату. Старий кінь, звісно ж, борозни не зіпсує, але й нової не прокладе.

W

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: