Невловимі месники

Найпоширеніша афера в мережі — продаж неіснуючих товарів та послуг. Найчастіше на аукціонах виставляють міфічні лоти
ШАХРАЙСТВА ТРЕТЄ ТА ЧЕТВЕРТЕ

ПРОДАЖІ В ІНТЕРНЕТІ

Крім кардерів, що переводять в готівку через інтернет украдені картки, у мережі можна виокремити групу шахраїв, що спеціалізуються на електронному вимаганні грошей. Такі злодії не мають потреби у глибоких знаннях комп’ютерних технологій, для досягнення своїх цілей їм достатньо опанувати психологічні прийоми впливу. Простіше кажучи, змусити жертву заплатити гроші за неіснуючий товар або послугу, подарунок, приз, можливість заробити високі відсотки на інвестиціях тощо.

Простодушність і довірливість деяких користувачів мережі, жадоба легких грошей — ось що забезпечує успіх бізнесу електронних шахраїв. Жертви, не замислюючись, розлучаються з невеликими сумами, які аферисти просять перевести на свої рахунки. Гроші зловмисники зазвичай одержують через одну з платіжних систем, які діють в інтернеті: e-gold, PayCash, WebMoney, «Яндекс. Деньги».

«Такі сервіси — зручний механізм для скоєння, а також приховання слідів злочинів. Адже відкрити рахунок і працювати можна анонімно», — пояснює заступник начальника департаменту Головного управління з боротьби з економічними злочинами МВС України Сергій Лебідь. Американський центр скарг, що збирає інформацію про інтернет-злочини у США, щороку реєструє більш ніж 200 тис. заяв ошуканих споживачів. Але це лише вершина айсберга. Не всі потерпілі повідомляють про збитки, завдані мережевими злодіями, яких інтернет приваблює можливістю діяти анонімно, а отже, у більшості випадків безкарно.

В Україні статистика таких злочинів не ведеться, але, за оцінками гравців інтернет-ринку, кількість жертв кібершахраїв зростає пропорційно збільшенню кількості користувачів мережі.

Віртуальні покупки

Українські аферисти для обману споживачів використовують ті самі трюки, що й американські чи європейські. Тільки заробітки в них нижчі, ніж у їхніх зарубіжних колег, — інтернетом у нашій країні користується тільки 18% населення.

Одна з найпоширеніших афер у мережі — продаж неіснуючих товарів та послуг через інтернет-аукціони і магазини. Найчастіше на аукціонах виставляють міфічні лоти. Продавець, щоб залучити покупців, пропонує товар за свідомо заниженою ціною. На випадок, якщо в учасників аукціону раптом виникнуть сумніви, зловмисник завжди має кілька легенд. Наприклад, пояснить, що товар надала митниця або річ дісталася йому у подарунок.

Три роки тому на одному з відомих інтернет-аукціонів учасник сервісу виставив на продаж дорогу техніку й автомобілі. Гарні картинки із зображенням товару і його описом привернули увагу багатьох відвідувачів сайту. Вони купували товар, перераховували продавцеві гроші, а в посилці, де очікували побачити куплений ноутбук, одержували лише його фотографію. Притягти до відповідальності шахрая так і не вдалося. Він заявив, що нікого не обманював, а продавав саме картинки. Винахідливого підприємця виключили зі списків торгівців аукціону, але горе-покупцям гроші так і не повернули.

Форуми споживачів завалені скаргами на інтернет-магазини, що нібито торгують конфіскованою побутовою технікою. Підставні торговельні майданчики приваблюють своїх жертв цінами на продукцію, яку в них можна придбати за 30% реальної вартості. Покупець оплачує покупку, але товар так і не одержує. За словами директора з розвитку гарантійної агенції WebMonеy в Україні Микити Сенченка, таким бізнесом займаються здебільшого студенти і великих грошей він не приносить. Зазвичай продавці «конфіскату» заробляють лише кілька тисяч доларів на місяць.

Якщо покупець став жертвою обману, він може звернутися до правоохоронних органів (такі злочини кваліфікують за статтею «Шахрайство»). Утім, з огляду на дрібні суми, які втрачають переважно в інтернет-магазинах і на аукціонах, споживачі неохоче заявляють у міліцію. Звісно, до органів звертаються у крайніх випадках, коли на покупку було витрачено службові гроші.

«Ймовірність того, що справа пройде всі стадії слідства, опиниться в суді й винного буде знайдено, занадто низька. Здоровий глузд — єдиний правильний спосіб убезпечити себе від шахраїв у мережі», — каже юрист юридичного бюро «Бондар і Бондар» Андрій Богінкевич.

Купувати краще в перевірених магазинах, які розміщують на сайті детальну інформацію про себе, зокрема повне найменування юридичної особи, адресу, телефони. Сумлінні продавці, як правило, не бояться розкривати таких даних. Якщо є можливість вибирати спосіб платежу, краще заплатити гроші кур’єру після доставки замовлення. «При цьому останній зобов’язаний заповнити гарантійний талон і виписати товарний чек. У разі виникнення проблем з товаром, маючи на руках талон і чек, простіше домогтися обміну продукції або повернення грошей», — пояснює юрист.

Щоб знизити ризик невдалої покупки на інтернет-аукціоні, слід звернути увагу на рейтинг продавця серед інших учасників сервісу, кількість укладених угод і відгуки про них, а також на залишену контактну інформацію (якщо в продавця є тільки e-mail, від покупки краще утриматися). Фахівці радять не укладати угоди з магазинами з країн західної Африки та Румунії, аукціонна репутація яких невисока.

Роби гроші

Обсяги онлайн-платежів українців щороку зростають у середньому вдвічі. Близько 15% покупок оплачується електронними грішми через спеціальні платіжні системи WebMoney і «Яндекс. Деньги», де під час реєстрації клієнт одержує свій рахунок — веб-гаманець — ще один об’єкт атак інтернет-шахраїв.

Часто юні хакери намагаються зламати гаманці різних платіжних систем. Одержати до них доступ можна, заразивши комп’ютер власника «трояном» — шпигунською програмою або вірусом, що викрадає паролі і надсилає їх зловмисникові. «Такі атаки шахраї влаштовують нечасто, адже тільки-но з’являється черговий вірус, у новій версії програмного забезпечення виходить захист від нього. Написання ж «трояна» — процес трудомісткий», — стверджує Микита Сенченко. Крім того, злодій ніколи не знає, скільки грошей є в гаманці, наприклад, він може виявитися порожнім або з невеликою сумою (українці розраховуються електронними грішми зазвичай за товари вартістю до 100 грн). Злам гаманця не завжди економічно виправданий, і кількість заражених комп’ютерів, за оцінками Сенченка, порівняно невелика.

Утім, в арсеналі інтернет-аферистів є й інші способи збагачення чужим коштом. Тільки-но в російськомовному інтернеті з’явилися перші платіжні системи, шахраї почали заробляти на продажу програм, які генерують гроші на віртуальних гаманцях WebMo-ney. Їхні творці переконували, що потрібно тільки відкрити гаманець, покласти на рахунок гроші й запустити генератор, як вміст гаманця подвоїться. Коштувала диво-програма лише $10, тому мала величезний попит серед інтернет-користувачів. Уже через півроку після виходу псевдогенератора ним торгували сотні сайтів. «Підозрюю, що зловмисники, які першими почали продавати генератор WebMonеy, стали мільйонерами», — каже Микита Сенченко. Про те, що програма не має чудодійної здатності збільшувати кількість грошей на рахунку, жертви аферистів дізнавалися, вже витративши гроші на псевдогенератор.

Слідом за генераторами WebMoney у мережі з’явилися оголошення про продаж програм, які збільшують суму в гаманцях «Яндекс. Деньги», програм для безплатного доступу до інтернету, генераторів карток поповнення рахунка для мобільного зв’язку, схем, що дозволяють вигравати в онлайн-казино. Але зараз багато на їхньому продажу не заробиш — користувачі все ж таки порозумнішали й купують їх рідко.

У гонитві за легкою наживою шахраї переключилися на «чарівні» гаманці. Клієнтові платіжної системи пропонують переказати невелику суму грошей на певний гаманець і протягом кількох годин одержати вдвічі-втричі більше. «Ось новий «чарівний» гаманець: Z002482297295. Приймає від 1 до 20 wmz (віртуальна грошова одиниця WebMoney, еквівалентна $1. — Прим. ред.), поверне вдвічі-втричі більше протягом доби. Гаманець працює на ура, єдиний мінус — повільно. Я тиждень його використовую, поки що обману не було». В інтернеті можна знайти безліч таких оголошень.

Спочатку користувач заради інтересу переказує на зазначений гаманець невелику суму (як правило, $1) і через кілька годин одержує $3, натхнений успіхом, перераховує ще $5, які перетворюються на $15. Остаточно осмілівши, жертва ризикує вже більшою сумою, як правило $50-100. Але ці гроші їй уже не повертають. Шахраї спеціально не привласнюють дріб’язок, змушуючи жертву повірити в шару, втратити пильність і переказати більшу суму. «Чарівний» гаманець — досить старий спосіб обману інтернет-користувачів, утім, завжди знаходяться ті, хто прагне заробити на одному своєму доларі три чужі.

Платіжні системи намагаються відстежувати «чарівні» гаманці й блокувати їх. Крім того, в інтернеті є чорні списки гаманців, які належать зловмисникам. Тому, перш ніж переказати електронні гроші на незнайомий рахунок, краще зазирнути в ці списки і впевнитися, що гроші не дістануться аферистові.

Спам і фонди

Спам — найпростіший і найзручніший для шахрая інструмент звернення до масової аудиторії. Електронна розсилка обходиться недорого, до того ж вона ефективніша від телефонних дзвінків або розсилки традиційних поштових листів. За оцінками американської антивірусної компанії Semantec, частка спаму в загальному обсязі електронних листів сягає 60%. Близько 50% надходить із США, ще 7% — з країн Східної Європи, 4% — з Китаю.

Класикою електронного шахрайства вважається нігерійський спам, що дістав поширення у 80-х роках з появою інтернету в Нігерії. Аферисти, називаючись королем, президентом, мільйонером, високопоставленим банківським працівником, просили допомогти у переказі коштів за кордон. У листі вигаданий мільйонер повідомляє, приміром, що на його банківському рахунку є велика сума грошей, зароблена не зовсім чесним шляхом, і пропонує людині перевести її в готівку. У нагороду обіцяють кілька мільйонів доларів. У процесі листування з’ясовується, що рахунки, на яких лежать гроші, арештовані, і щоб отримати кошти, жертву просять переказати в Африку від $2-10 тис. на збори, хабарі тощо.

Цю технологію виманювання грошей перейняли сучасні шахраї. Вони розсилають листи від імені доброчинних фондів із проханням про фінансову допомогу, повідомляють про виграш великого призу, який нібито можна одержати, сплативши податки, пропонують роботу вдома з набору або перекладу текстів. Але щоб розпочати виконання обов’язків, фрілансеру потрібно перерахувати роботодавцеві близько $20 на оформлення документів. Українські електронні шахраї щомісяця знаходять 30-50 жертв. І хоча користувачі з кожним роком дедалі рідше ведуться на такі хитрощі, кількість зловмисників не зменшується, оскільки вони почуваються безкарними. «Листи завдають невелику матеріальну шкоду, тому потерпілі ніколи не звертаються в міліцію», — каже Микита Сенченко.

За даними Symantec Probe Network, 22% спаму припадає на листи з пропозицією придбати товар, причому найчастіше за заниженою ціною. Зазвичай шахраї просять надіслати передоплату за неіснуючий продукт, який ніколи не потрапить до покупця, або повідомити дані кредитної картки. Ще 20% спамерських листів пропонують участь у різних фінансових проектах, зокрема пов’язаних із вкладенням коштів у неіснуючі інвестиційні фонди та фінансові піраміди. У США та Західній Європі аферисти намагаються продавати приватним інвесторам в онлайновому режимі акції маловідомих, але динамічних компаній, приміром, з біотехнологічного сектору, яких насправді не існує.

У 2001-му 17-річний американець Коул Бартіромо полегшив кишені своїх співвітчизників більш ніж на $1 млн. За два місяці він переконав близько тисячі інвесторів надіслати йому гроші для гри в безпрограшному спортивному тоталізаторі. Шахрай пропонував вкладникам на вибір кілька інвестиційних пакетів, прибутки від участі в яких коливалися від 125 до 2500%. Перші учасники одержали обіцяні дивіденди — Бартіромо розплатився з ними грішми нових інвесторів. Решті пощастило менше, оскільки більшу частину зібраних коштів неповнолітній кіберзлочинець перевів на рахунок в одному з коста-риканських казино. Американська комісія з цінних паперів і бірж визнала юного злочинця винним в організації фінансової піраміди.

В Україні за останні два роки з’явилося безліч псевдоінвестиційних фондів, які пропонують інвесторові заробити на коливаннях валютних курсів. Ще 5 років тому ринок Forex для фізосіб був закритий, але поступово обмеження зняли, і тепер навіть дрібний інвестор з $200 може грати на біржі. «Зараз більше людей, на яких можна заробити», — каже керівник відділу міжнародного дилінгу Інтеграл-банку Сергій Горбачевський.

Шахраї скористалися ажіотажем навколо Forex і почали створювати інвестфонди для гри на біржі, обіцяючи інвесторам примножувати вкладений капітал на 500-1000% щомісяця. Інвесторові лише потрібно переказати гроші на офшорний рахунок компанії. Жертв, які погоджуються на сумнівні операції, навіть більше, ніж покупців нібито вилучених на митниці мобільних телефонів. Людей настільки вражає ідея швидкого заробітку, що вони, не замислюючись, підписують договори на управління коштами з невідомими інвесткомпаніями. Певний час зловмисники можуть виплачувати дивіденди своїм клієнтам. «Але основне завдання фонду — зібрати гроші й зникнути з ринку. Хтось іде із сумою в $100 тис., а хтось із мільйоном доларів», — розповідає банкір.

Після зникнення фонду правоохоронні органи нерідко звертаються із запитом до платіжних систем, через які компанії одержували платежі від інвесторів. Торік надійшло 30 таких запитів. За словами Сергія Лебедя, випадки затримання злочинців, які відмивали гроші через WebMoney, були, але посадити ще нікого не вдавалося. Шанси знайти компанію, зареєстровану в офшорі, у якої в Україні немає навіть офісу, мінімальні.

Коротко

З доставкою додому

Як втрачають гроші при переказах

Інтернет-аферисти отримують гроші від потенційних жертв не тільки через системи електронних платежів, а й за допомогою грошових переказів Western Union, MoneyGram, Anelik. Зазвичай шахраї користуються незнанням споживача правил одержання платежів.

Ось як виглядає типова схема крадіжок за допомогою переказів. Потенційна жертва отримує листа з пропозицією купити товар за дуже низькою ціною. Менеджер магазину пропонує відправити товар поштою або кур’єром, а гроші за продукцію переказати, наприклад, через Western Union. Для гарантії доставки шахрай просить жертву здійснити передоплату, а секретний десятизначний код, який нібито допоможе продавцю забрати гроші в банку, сказати тільки після одержання посилки.

Переказавши гроші, але так і не дочекавшись товару, людина звертається до Western Union, де дізнається, що для одержання коштів секретний код знати необов’язково, достатньо лише пред’явити паспорт. «Компанія постійно роз’яснює це правило користувачам, але випадки шахрайства є», — каже голова представництва Western Union в Україні, Грузії та Вірменії Михайло Барбієнко.

Іноді потерпілими від українських аферистів виявляються іноземці, що шукають українських наречених. Дівчата знайом-ляться з ними в мережі, спілкуються, а коли настає час зустрітися в реальному житті, просять нареченого надіслати гроші на квиток. Одержавши їх, зникають.

Російські аферисти з успіхом грають на родинних почуттях жертв. Невідомий розповідає потенційній жертві, що з одним із його близьких сталося лихо, наприклад, він нібито потрапив в аварію і просить терміново переказати гроші на операцію. Зареєстровано випадки, коли шахраї, назвавшись працівниками правоохоронних органів, вимагали хабара, щоб нібито затриманий родич людини уникнув судимості.

На думку Михайла Барбієнка, єдиний спосіб не втратити гроші при переказі — ніколи не надсилати їх незнайомцям. «Слід пам’ятати, що документ, який підтверджує переказ коштів, гарантує тільки їх отримання адресатом, не більше», — нагадує він.

Злодійський спам

 

Пишіть листи
Приклади нігерійського спаму
Нігерійські листи

 

W

 

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: