Ми не психи!

Агресія у відповідь на раптові дотики незнайомих людей під час штовханини в метро може сигналізувати про депресію

Українські спеціалісти галузі «психо» переконані — до Всесвітнього дня психічного здоров’я, який відзначався минулого тижня, так чи інакше має відношення кожен мешканець нашої країни. Це не значить, що 46 із лишком мільйонів людей усі як один потерпають від психічних розладів. Просто в кожного з нас є психіка, за станом якої треба слідкувати. І в житті абсолютно кожного чоловіка чи жінки хоча б один раз траплялася ситуація, для розв’язання якої була необхідна допомога психолога, психотерапевта, а часом і психіатра. Ось тільки наш народ, опинившись у кризовому стані, віддає перевагу не візитам до лікаря, а посиденькам за пляшкою горілки, душевним розмовам із друзями та… зверненням до «чарівників».

І мало хто здогадується, чим це може обернутися для психіки, змученої нескінченними виборами–перевиборами, доларовою «акробатикою» та кредитними путами.

У нашому суспільстві досить виражений рівень магічного мислення

За словами психіатра, психотерапевта, психолога, кандидата медичних наук, експерта в області психопатії Олексія Шевцова, серед українців, які приходять до нього на прийом, найбільше тих, хто потерпає від таких порушень психіки, як неврози. На другому місці — психосоматичні захворювання: гіпертонічна хвороба, ішемія серця, виразкова хвороба шлунка, гастрити, бронхіальна астма та інші патології, які «запускаються» проблемами психіки. Третє місце посідає психопатія — важкі розлади характеру. З усім можна і треба боротися, ось тільки метод у кожному випадку буде різний.

За офіційною статистикою, близько півтора мільйона мешканців України страждають від психічних розладів різного ступеня складності. Але лікуватися у спеціалістів хочуть не всі. Цікаво, що люди, які потерпають від шизофренії та інших важких розладів, майже завжди звертаються до лікаря, а люди, які живуть у депресії, цього не роблять. Натомість «викачують страх» у бабок–ворожок, записуються на прийом до цілителів, екстрасенсів, дипломованих білих магів, щоб усунути тривожність, апатію та інші відтінки депресії за допомогою чар–зілля, кришталевої кулі, висушених жаб’ячих лапок та інших цікавих способів.

Як розповіла газеті ректор Міжнародного інституту глибинної психології, президент Української асоціації психоаналізу, член правління Європейської конфедерації психоаналітичних психотерапій Світлана Уварова, це пов’язано з тим, що в нашому суспільстві досить виражений рівень магічного мислення. Тому такі «спеціалісти» сьогодні користуються занадто великою довірою українців. «Я б не стала так огульно заперечувати роботу «цілителів», — каже пані Уварова. — Бо якщо людина в це дуже вірить, якщо у неї встановлюються довірливі стосунки з цим магом, якщо ворожка допомагає людині розібратися в проблемах, якщо процес рухається, — то слава Богу, що хтось бере на себе такий «вантаж». Але наслідки можуть бути і досить негативні — це ж ніхто не контролює. Не знаючи тонких механізмів роботи свідомості й (що набагато важливіше) підсвідомості, «чарівники» можуть поглибити депресію».

Лікарі кажуть, що ворожка своїм нехитрим прогнозом «вийдеш заміж за гідного хлопця» може додати дівчині оптимізму і налаштувати її на «правильну» поведінку — не ганятися за красенем–бабієм, а придивитися до скромного, доброго й трохи сором’язливого колеги. Та й у стосунках між батьками й дітьми «бабця» може розібратися незгірш психолога. Багаторічний досвід і належна в таких випадках спостережливість допомагають ворожці сказати кожному учасникові конфлікту, в чому той має поступитися іншому. А оскільки це говорить «чаклунка», а не рідний батько, підліток–бешкетник може справді заспокоїтися.

Або ж інший приклад. Дівчина зробила аборт, зрозуміла, що накоїла, і тепер не може жити з таким тягарем. Допомогти позбутися комплексу провини може не тільки лікар, а й священик, екстрасенс і навіть сусідка по під’їзду. Головне — щоб дівчина відкрилася, а помічник дав правильну пораду. Що ж стосується важких розладів, багаторічних депресій та суїцидальних настроїв, то їх треба долати винятково в кабінеті психіатра. Щоб лиха не вийшло…

Людина смертельно втомлюється від приготування сніданку або прання шкарпеток

Зрештою, пані Уварова зазна­чає, що далеко не всі пацієнти, які кажуть: «У мене глибока депресія», — насправді потерпають від цього розладу. Іноді люди називають депресією… звичайний поганий настрій. А з цим до лікаря йти не треба!

Як же зрозуміти, що непокоїть людину — просто поганий настрій чи справжня депресія?

По–перше, слід звернути увагу на тривалість стану. Депресія — це пригнічений настрій, який триває не день і не два, а більше двох тижнів. Якщо світ навколо здається сірим, нецікавим, друзі — нав’язливими, робота — нудною, родичі — чужими людьми, — це має стати для людини першим «дзвіночком». Мають насторожити і перепади настрою без особливої причини: тут людина посміхалася й поводилася адекватно, а через декілька хвилин «зловила» якусь думку й послала всіх у баню. Деякі люди (найчастіше жінки з невлаштованим особистим життям) постійно скиглять, скаржаться на проблеми, ні з того ні з сього можуть розридатися в робочому кабінеті, за столиком кафе чи в переповненому трамваї.

Пригнічений настрій може мати різні відтінки: тривоги, відчаю, байдужості, дратівливості, апатії, туги тощо. У першому варіанті постійне відчуття тривожності не дозволяє людині розслабитися, тому така особа зазвичай не може навіть декількох хвилин спокійно посидіти на стільці.

При інших формах депресії (особливо апатичній) людині, навпаки, дуже важко рухатися. У пацієнта складається враження, що він уже прокидається знесиленим, незважаючи на те, що спить по 12—14 годин на добу. Людина втомлюється від елементарних дій, починаючи від чищення зубів, приготування сніданку або прання шкарпеток і закінчуючи розмовами з родичами, близькими, друзями. Не хочеться їсти, кохатися, сміятися, дивитися телевізор, читати улюблені книги, навіть грати в комп’ютерні іграшки, які зазвичай покращували настрій… Чому? А тому, що під час депресії процеси гальмування охоплюють весь організм. Тож пацієнту стає важко концентрувати увагу (навіть на картинці з телеекрана), аналізувати, робити висновки, запам’ятовувати, рухатись. У чоловіків виникають проблеми з потенцією, у жінок може бути порушення менструального циклу. Відповідно, у більшості людей, які впадають у депресію, зникає сексуальний потяг.

Окрім того, як зазначає пан Шевцов, про розвиток психічних розладів можуть сигналізувати різноманітні тілесні прояви: такі, як відчуття сильного жару в грудях, «камінь на серці», важке дихання тощо. А ще — жахлива втома, яка з’являється після банального миття посуду або приготування борщу. Також симптомами депресії можуть бути чутливість до змін погоди («голова болить, мабуть, на дощ»), невмотивована дратівливість (у розпалі робочого дня на прохання колеги допомогти хочеться закричати: «Як я вас усіх ненавиджу»), неадекватна реакція на голосні звуки, яскраве світло (підстрибнути в маршрутці, почувши сигнал клаксона), раптові дотики незнайомих людей (наприклад, під час штовханини в метро), які викликають дике роздратування й агресивні думки.

Якщо людина знаходить у себе декілька таких симптомів, їй краще звернутися до фахівця з галузі «психо». Гірше не буде.

W

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: