Обережно – шаурма!

Вулична їжа – отрута сповільненої дії. Більшості кіосків, що торгують шаурмою, на паперах не існує. А відтак – санепідемстанція безпорадна. Тому і не перевіряє, яке м’ясо у вуличних фастфудах смажать для бутербродів. А між тим, їхні покупці потрапляють на лікарняні ліжка.

Олена Солодовнікова на власні очі побачила, з чого роблять вуличний харч.

– Купил у вас шаурму и сильно отравился…

– Кто вам разрешил снимать?! Закрыто!

– Где мясо хранится, из которого вы делаете шаурму? Покажите! Почему вы от нас закрываете киоск?!

Взагалі, дуже міцно зараз тримають там, по той бік… У цьому кіоску Олександр скоштував шаурму – і чотири дні пролежав під крапельницею. Після отруєння він замовляє в кафе дієтичні салати.

Олександр Верховинець, отруївся шаурмою: “Это была не самая страшная бацилла, которая ко мне забралась. Сальмонеллез и другие, гораздо более опасные вещи вполне можно подхватить из той же самой шаурмы”.

Сусіди по палаті теж їли вуличну їжу. Олександр Верховинець, отруївся шаурмою: “Очень много там было таких общепитовских персонажей, которые лежали по палатам примерно с одинаковыми симптомами”.

Ми прийшли до кіоску, де отруївся чоловік. Зйомкам перешкоджає охорона ринку. Продавці захищають колегу.

– А что – грязно разве?

– Та дело ж не в чистоте, а в состоянии продукта!

– Нет! У него всегда чисто, у остальных не знаю, а за этого мальчика я даю гарантию!

шаурмаКухар-продавець телефонує шефу. І зачиняє кіоск.

– Конец фильма – все!

Від “Агентів впливу” він тікає.

– Хозяйка подойдет ваша?

За півгодини з’являються господарі кіоску. Вони запрошують нас до цеху, де готують м’ясо для шаурми. Околиця Києва. Цех із курятиною. Заходимо без халатів та бахил. Спочатку господиня виробництва вибачається за продавця, який утік…

Наталья Бушко, бухгалтер підприємства, що виготовляє шаурму: “Он в туалет очень сильно хотел…” …Потім показує процес. Цим м’ясом забезпечують вісім точок з шаурмою. Курятину привозять з птахофабрики. Ці триста кілограм обробляють за день.

– Есть? Нет! Любой мясо есть запах свой! Это мясо без запаха не бывает.

Готовий напівфабрикат зберігають у морозильнику. Бізнесмени скаржаться: їхній бізнес – неприбутковий.

Наталья Бушко, бухгалтер підприємства, що виготовляє шаурму: “Хочешь официально – надо много платить, понимаете? Государству – за анализы, за документы, за все”. Власник кіоску переконує нас у тому, що робить шаурму із свіжого м’яса. Але чому тоді отруївся наш герой?

“Агенти впливу” вирішили з’ясувати – чи виключно із свіжого м’яса робиться шаурма у вуличних кіосках. Для цього проводимо експеримент. Це несвіжа курка. Щоб знищити неприємний запах, вимочуємо м’ясо в оцті. Продавцям шаурми пропонуємо задешево несвіже м’ясо. Перша спроба – поблизу станції метро.

– По десять? А нормальная? – Немного порченая…

– Я даже браться не буду, не хочу людей потравить.

Хоча більше дбає не про клієнтів, а за себе….

– Можно договориться, но я только две недели работаю, не хочется наглеть. Можно иногда даже и с душком, но чтобы чуть-чуть было.

Підробити документи на несвіже м’ясо – не проблема.

– Сертификат – это не вопрос. Попросил – мне привезли его. Чоловік радить збути тухле м’ясо на інші точки.

– В Гидропарке, там без проблем… Упало мясо, он его поднял; там уже неделя той воде…

Гідропарк – популярне місце відпочинку киян.

– Хотя бы раньше почистить, замочить, тогда бы оно не пропало…

– Запах – нет.

– Та понятно, уксусом уже нашпиговано, как наркоман, короче…

Цей продавець пояснив, чому у нас не беруть тухлу курятину.

– Никто не берет, потому что думают, что вы все подосланные. Нереально, чтобы такая девушка носилась с такой сумкой, короче. Если был бы мужик зачуханный, то у него бы взяли, понимаешь?

Власник кіоску, де отруївся шаурмою наш герой, погодився зустрітися з чоловіком.

– Вот человек кушает. Вы отравились здесь? Санэпидстанция придет – и сразу перевиряет. Вот я тоже кушаю.

Для переконливості пригощає шаурмою сина, нашу знімальну групу та постраждалого. Олександр, постраждалий: “Я боюсь, мне страшно…”

Цією самою шаурмою ми хочемо пригостити цю жінку. Вона контролює якість фаст-фуду у всіх київських кіосках.

– Почему я должна пробовать, девушка? Вы ее несли час?

– Минут сорок… – Я не буду есть. Сорок минут – это может быть размножение микроорганизмов при такой температуре.

Легально шаурмою в Києві торгують одиниці. Алла Василенко, завідувачка відділенням гігієни харчування Київської міської санітарно-епідеміологічної станції: “Мы очень мало дали разрешений в районах торговать шаурмой”. “А сколько?” “Ну, где-то по городу точек, может, двадцать…”

Максимальний штраф за продаж неякісної їжі – 450 гривень. Але його можна стягнути з зареєстрованих підприємців. Щодо стихійних точок, де готують шаурму – тут санстанція безпорадна.

Алла Василенко, завідувачка відділенням гігієни харчування Київської міської санітарно-епідеміологічної станції: “Как же мы их закроем? Мы не знаем ни хозяина, никого. Вот, бабка стоит на земле, продает, и так же они стоят с шаурмой. Они все убегают, и попробуйте их поймать где-то что-то… Вы можете их найти хозяина?”

Втретє до кіоску, де отруївся наш герой, ми приїхали з інспекторами санстанції. Вони беруть м’ясо на аналіз, дивляться санітарну книжку продавця. Просять показати дозвіл на роботу…

Ольга Бойко, лікар відділення гігієни харчування санітарно-епідеміологічної станції Оболонського району м. Києва: “Это ж не разрешение санэпидстанции… У него есть возможность выпускать эту продукцію, но не в этих условиях…”

Дозволу санстанції на торгівлю немає.

– Нет, все.

– Нет, разрешения?

– Нет, какие твои проблем? Иди дальше! Все!

Інспектори складають акт про закриття кіоску. Господар – підписує.

– И дальше иди, я не хочу тебя видеть! Понимаешь? Все!

Після того, як приїхали “Агенти впливу”, від шаурми залишилась тільки реклама.

За матеріалами inter.ua

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: