Як прийнято вірно розуміти термін “секта” і за якими критеріями правильно розрізняти та класифікувати секти?

Саме поняття секти, як теми наукових досліджень на сьогодні є проблематичним щодо точного формулювання. Причиною виступає великий синкретизм нових утворень та швидкість їх появи. Це також приводить до великих труднощів при описі цього терміну і класифікації даних новоутворень. Потрібно ствердити, що ані серед теологів, ані серед релігієзнавців чи соціологів не існує єдиного визначення терміну секта. Найчастіше автори подають власні розумінні цього поняття, які в деяких аспектах є подібними. Спробуємо подати один із поділів.

„Секти, які послуговуються Біблією” (сюди варто зарахувати спільноти, які крім Біблії мають ще інші „пророчі” чи „об’явлені книги”. Прикладом може бути секта Свідків Єгови).

„Нові релігійні рухи” ( вони трактуються, як групи, які посідають власну доктрину, яка пов’язана із однією світовою релігією. Потрібно зазначити, що в часі інтеграції в нові культури, зокрема європейські, ці рухи набрали багато нових практик. Прикладом може бути „Рух свідомості Баба Я”, „Місія Божого світла”).

„Псевдорелігійні рухи” (ці руху включають індуїстські і буддиські елементи, із ними поєднуються синкретичні і доктринальні елементи. До них можна залічити астрологію, езотеризм, гнозу, неогнозу, магію, окультизм, теософію, антропософію).

„Деструктивні секти” – це авторитарна ієрархічна організація будь-якої орієнтації, руйнівна стосовно природного, духовного, психічного і фізичного стану особистості (внутрішня деструктивність), а також до творчих традицій і норм, що склалися, соціальним структурам, культурі, порядку і суспільству в цілому (зовнішня деструктивність).

Визначення психологічне – психоманіпуляційна група – група тоталітарна, яка порушує підставові права людини чи основи суспільного життя. Деструктивно впливає на особу, її сім’ю через застосування різного роду психологічних технік. Людину використовують фізично, психічно чи матеріально, що в кінцевому рахунку приводить до узалежнення особи від групи чи провідника. Ціллю є формування і підтримування в неї стану неприродної і протизаконної залежності, покірності доктрині і лідерам, які в свою чергу прагнуть, через не інформоване використання відданого їм і залежного від них адепта, до незаконного збагачення, влади і т.д. Деструктивними в своїй основі можна назвати такі групи, які мають тенденції використовувати неетичні методи маніпулювання, щоб вербувати і асимілювати членів, контролювати їх думки, почуття, поведінку, використовуючи це як засіб сприяння лідерам.

Етимологія слова секта. Більшість словників виводять це слово від латинського „secare” (відрізати, відрубувати), тобто секту вони намагаються означити, як групу, яка по своїх переконаннях відірвалася від існуючих „класичних” спільнот. Інші виводять цей термін від „sequi” (іти за кимсь, або когось наслідувати) акцентуючи увагу на якомусь лідеру.

Визначення соціологів і релігієзнавців :

Секта – група, яка складається із відносно невеликої кількості членів; повстала через відокремлення із материнської церкви, або як наслідок протесту супроти вже існуючої доктрини чи культу. Секта характеризується сильною ізоляцією від зовнішнього середовища (відсутність зацікавлення зовнішніми змінами), авторитарним провідництвом, фанатизмом та здатністю до конформізму її послідовників. Прикметним є також сильний внутрішній зв’язок, який для її членів є єдиним.

Основні критерії приналежності до деструктивних сект:

• „гуруїзм” – абсолютна влада „обожествленних” лідерів і їх оточення (дуже часто лідери приписують собі божественні властивості і право вирішувати важливі запитання своїх членів. Лідер намагається переконати, що має відповіді на всі життєві запитання);

• Побудова по принципу піраміди і особливо жорстка дисципліна та організація. Особа не має жодного права на волевиявлення (переважно людина думає, що може свобідно висловлюватися, але це переконання в більшості є готовим продуктом впливу керівництва спільноти на неї);

• Обман, або приховування частини важливої інформації про організацію при вербуванні нових членів;

• Наявність секретного навчання, ритуалів і таємних рівнів посвяти;

• Експлуатація членів (група чи лідер в прямий спосіб або через обман віднімає від своїх членів матеріальні цінності. Широко застосовується використання фізичної праці адептів без жодної оплати);

• Моральний релятивізм. Схильність до односторонньої інтерпретації доктрини. Правильним рахується те, що є корисним для секти (ціль оправдовує засоби);

• Використання особливих психологічних методик по реформуванню мислення і контролю свідомості (груповий тиск, навіювання мислення про абсолютно негативне минуле адепта, введення обмежень в сні і їжі, контроль статевого спілкування. Навіювання постійного почуття вини і страху перед групою чи лідером);

• Aбсолютне та безкомпромісне підпорядкування лідеру усіх сфер свого життя. Повна відсутність діалогу із суспільством та вороже ставлення до нього;

• Ідея нової людини (бажання створити ідеальну людину, яка мислить категоріями групи і розмовляє приготовленою для цієї цілі мовою).

ugcc.org.ua

Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: