“Шопоголіків” упрягають в боргове ярмо

Заохотивши позичальників до дорогих споживчих кредитів, банкіри почали втягувати їх в не менш кабальні «пластикові» позики.

Боротьбу за клієнта банкіри почали з випробуваних методів, зокрема спрощення процедури карткового кредитування. Деякі фінустанови вже відмовилися від вимоги про надання позичальником довідки з основного місця роботи і наявність поручителя. «Громадянам особливо цікаві карти, по яких можна отримати кредит без забезпечення в найкоротші терміни», — пояснює цей крок заступник директора департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Сергій Савелко.
 
Понизити ставки по карткових позиках вирішили багато банків. В цілому по ринку ставки за гривневими «пластиковими» кредитами за останній час скоротилися на 1–2%. А в рамках акційних програм українці могли отримати кредити мало не задарма. У вигляді заохочення за користування кредитним «пластиком» банкіри знижували не тільки ціни на позики, але і карткові тарифи.
 
Подібні атракціони щедрості приносять банкірам подвійну вигоду. Знижуючи ставки, вони привертають масу охочих узяти безкоштовний кредит. Але після того, як дія акції закінчується, фінансисти отримують повноцінних позичальників, вже звиклих жити у позику і що оплачують повну вартість сервісу. Ще одне нововведення, розраховане на залучення скупуватих клієнтів, — продовження термінів пільгових періодів, протягом яких можна не платити відсотки по позиках. Сьогодні банкіри дають клієнтам відстрочення до 40–50 днів. Правда, паралельно багато хто з них підвищує ставки за кредитами.
 
Досить активно просувають кредитки банки, що спеціалізуються на споживчому кредитуванні. Перспектива отримання карткового кредиту для дрібних покупок на перший погляд і насправді виглядає принадно. Процентні ставки за користування гривневою позикою по кредитній карті в середньому коливаються від 25 до 45% річних, тоді як по експрес-кредитах вони досягають 80–120%. Правда, спокушаючи обивателів фантастично вигідними умовами карткового кредитування, багато фінансистів «забувають» розтлумачити їм інші нюанси, що у результаті може вилитися для позичальника в кругленьку суму.
 
Так, знижуючи ставки за кредитами, фінансисти нерідко насищають договори всілякими видами комісій, проявляючи витонченість при винаході видів додаткових платежів (за обслуговування кредиту, підтримку кредитної лінії і ін.). У результаті ціна «пластикової» позики нерідко досягає тих же 100%, що і при експрес-кредитуванні.
 
Для просування боргових продуктів фінансистам доводиться проявляти все більшу винахідливість. «Думаю, що в більшості системних банків картковий продуктовий ряд можна назвати таким, що сформувався. Тепер кожний з банків, швидше за все, знаходитиме можливості збільшити продажі за рахунок операцій різними маркетинговими ходами. Оскільки картковий бізнес є дуже технологічним, виграють ті, хто має можливість оперативно формувати додаткові сервіси, надавати інформацію у всіх каналах продажів і т.д.», — вважає начальник управління по організації роботи з приватними клієнтами в регіонах АКБ «Укрсоцбанк» Дмитро Коваленко.
 
Банкіри переконані, що одним з ефективних маркетингових ходів для просування карт можуть стати «пакетні» пропозиції. Тим більше, що більшість фінустанов пропонують такі продукти з великими знижками. «Основний елемент нашої нової стратегії роботи з фізособами — перехід на пакетне формування продуктів і послуг для різних категорій клієнтів. Зокрема, в рамках пакету істотно понижені тарифи на випуск і обслуговування платіжних карт, а також процентні ставки по овердрафтах і кредитних картах», — пояснює заступник директора департаменту приватного банкінгу Райффайзен Банку Аваль Євген Дем’янов.
 
При цьому статистика свідчить, що більшість українців як і раніше використовують кредитні ліміти в основному для зняття засобів через банкомати. «Якщо оцінювати портфель кредитних карт для клієнтів середнього класу, то використання кредитних ліній складає всього 38% від розміру встановлених кредитних лімітів», — затверджує Дем’янов. За статистикою Нацбанку, співвідношення безготівкових і наявних операцій по платіжних картах минулого року складало 3 до 97%.
 
Відсутність ентузіазму громадян при використанні кредитних лімітів частково пояснюється відсутністю карткової інфраструктури. Сьогодні платіжними терміналами охоплено лише 3% загальної кількості юридичних осіб, що працюють у сфері торгівлі і послуг. Проте не можна ігнорувати і той факт, що половина декларованої емісії банків, по суті, є віртуальною. «Багато кредитних карт розповсюджуються методом direct mail або ж через агентів. Відповідно велика їх частина ніколи не активується для проведення витратних операцій», — пояснює начальник управління платіжних карт АКБ “Хрещатик” Сергій Головань.
Переклад українською: Lohotron.in.ua

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: