Як нас обманюють у столичних ресторанах

Навряд чи колеги по кухні будуть вдячні нашому консультанту Галині Ієвльовій за її відвертість. Але Галина – той рідкісний представник, який працює в малому бізнесі, якому репутація його підприємства дорожче одержаного з простаків надприбутка. Зараз Ієвльова – власниця невеликого приватного кафе. А колись працювала офіціанткою – схему обману вивчила зсередини. Власниця приватного кафе відкриває секрети нечистих на руку офіціантів і барменів.

Гроші з льоду

Найпоширеніший спосіб – недоливши і недоваживши. В першу чергу в барі. Помічник в цьому – звичайний лід.

– Завжди дивитіся, чи значиться в інгредієнтах лід, – радить Галина, – якщо ні, то приносити його повинні або в окремій посуді, або наливати напої в стакани більшого об’єму. Наприклад, хочете напій з льодом. В меню вказаний об’єм порції – 200 мл. Тоді напій повинні принести в келиху об’ємом 300 мл. Інакше реальний недолив на кожній порції складе порядка 80 мл. Фактично ви платите за 200, а одержуєте 100 – 120 мл. Майже в два рази менше.

На відміну від «копійчаних» соків коктейлі, в рецептурі яких значиться лід, допомагають барменам непогано заробити.

– Відкриваючи своє кафе, я зіткнулася з незвиклими скаргами, – розказує Галина. – Відвідувачі скаржилися, що коктейлі… дуже міцні! Адже ми готуємо їх по класичному рецепту! Висновок: середній московський споживач звик в абсолютно нетрадиційним пропорціям алкоголю в коктейлях. До розбавлених, чи що…

З цього можна зробити висновок: одурюють майже у всіх барах!

Вихід:

1) замовляйте коктейлі, які готуються при столі клієнта (наприклад, багато міксів на основі самбуки);

2) вибирайте місця біля барной стійки – не багато хто ризикне «хімічити» на очах у клієнта.

Нажитися на здоров’ї молодих

Друге золоте дно – банкети. Тут прибуток одержують натурпродуктом – до 50% того, що повинне було з’явитися на столах, йде в домашні холодильники персоналу.

Найпоширеніші способи:

Салати складають в один великий салатник. Визначити, скільки там порцій: 9 або 6, не під силу навіть досвідченому кухарю.

Вихід: попросити всі банкетні блюда розкласти по тарілках. Там недовага в 30 – 50 грамів з порції дуже добре помітна.

Напої розливають по штофах. Красиво, але непрактично. В кожний глек або штоф можна недолити по 70 – 150 мл. Глеків таких на столах – десятки. У результаті з одного весілля персонал може забезпечити себе алкоголем до новорічного гуляння.

Вихід: за пару годин до банкета відправити до ресторану «контролювати процес» якого-небудь дійшлого родича. І при замовленні попередити співробітників, що до початку гуляння все перерахуєте. Це стримує від спокус.

Петрушка «секонд-хенд»

Недавно з’явився новий спосіб обману. Простий і вульгарний.

– Узяли посудомийницю, – розказує Галина Ієвльова, – вона в перший же день попросила пакетики. Моючи посуд, відкладала убік незайману зелень, овочі, залишки нарізок і фасувала це по пакетах. Овочі потім перемивала. Ми переглядалися. Думали, додому це понесе – чужа бідність не засуджується. А вона в кінці зміни прибирає все в холодильник і дає звіт: скільки всього залишилося. В ресторані, де вона працювала раніше, все це пускалося на нові замовлення! Тиждень я хмурила брови, коли вона приходила з черговою тарілкою і питала, показуючи на залишки: і це теж викидати? Її напарник, узятий пізніше, робив те ж саме!

Це новий рецепт!

– Узяли кухаря, – згадує Ієвльова, – він у віці. Вийшов в перший день, подивився на продукти і давай мене, молоду і дурну, розуму-розуму учити. Насамперед запропонував замінити в чиз-кейках дорогий сир москорпоне на банальний сир «Дружба». Мовляв, клієнту все одно, а нам потрійна вигода. Потім були спроби замінити оливкове масло соняшниковим, парне м’ясо на заморожене.

Розпізнати обман можуть тільки найвишуканіші гурмани. Вихід, мабуть, єдиний: якщо хочете спробувати справжні блюда тієї або іншої країни, то вибирайте місця, популярні у тих, для кого кухня ресторану – рідна. Наприклад, італійці, довго що живуть в Росії, методом проб і помилок вибирають-таки містечка, де подають справжню італійську піцу і пасту. І вже вони точно відрізнять справжній чиз-кейк від гидоти, приготованої на сирі «Дружба».

Дебет з кредитом

Офіціанти часто одурюють і з чеками.

За правилами спершу приноситься так званий «пречек». Його можуть виписати від руки або віддрукувати на принтері.

Це чек не фіскальний, тобто непідзвітний. По суті, просто папірець, що інформує вас про ваші витрати.

Перевіряєте рахунок, якщо порядок – даєте гроші.

За правилами, касовий (вже підзвітний) чек не може бути вибитий, поки немає грошей. Цей чек – на ньому є ІНН, номер каси, реквізити підприємства – вам і приносять із здачею.

Так от: не полінуйтеся і перевірте ще раз цифри в ньому!

Можливі махінації:

– розрахунок «в об’яві» – суму рахунку називають усно, а потім приносять чек з підсумковою сумою. Стовідсотковий обман! А раз одурюють з рахунком, обдурили десь і в замовленні;

– із здачею приносять той же чек, що і вперше – там немає реквізитів, після вашого відходу чек переб’ють, різницю покладуть в кишеню, а щоб не помітив господар, впишуть ваш салат або тістечко якої-небудь п’яної компанії;

– не приносять фіскальний чек, аргументуючи, що ви «дали без здачі» – чек все одно зобов’язані принести.

До речі: три міфи про обдурювання клієнта

Міф перший: у всіх ресторанах подають розбавлене пиво.

Насправді: це важко технічно. До пивної установки повинен бути підключений додатковий шланг з водою – цього не зробити без відома директора і техніка обслуговуючої компанії. Якщо поділити навар на всіх – вийдуть копійки. Простіше непомітно налити замість дорогого пива дешеве. Різницю рідко помічають. Така ж історія і з горілкою – особливо коли клієнт вже «тепленький».

Міф другий: в кафе мені постійне недокладають морозиво. Замість стограмових кульок кладуть кульки вагою в 80 або 60 грамів. Адже замінити мірні ложечки нескладно.

Насправді: морозиво для вечірнього продажу замовляють звичайно вдень, і персонал вважає за краще не ризикувати. Блюдо легко зважити – а під виглядом покупців можуть прийти перевіряючі. Вигідніше недолити увечері віскі або коньяк – там навар доходить до 100 рублів з порції.

Міф третій: часто замість «елітного» зеленого чаю мені в ресторані приносять чай з найближчого кіоску.

Насправді: на такий обман досвідчені офіціанти йдуть украй рідко. Дорогий чай завжди замовляють люди, що розбираються в ньому, а вже вони здатні відрізнити «сіно» від хорошого чаю. І у разі обману скандалу з клієнтом не минути!

Переклад на українську мову: Lohotron.in.ua
Share Button
!

правила коментування

Поділіться думками





реклама: