Лохотрон “імпортний” або вітчизняний

Хрестоматійні батьки “лохотрону” Ходжа Насреддін та Остап Бендер-бей, мабуть, навіть уявити собі не могли, як нащадки будуть використовувати їхній досвід. Сьогодні тих, хто бажає збагатитися або просто використати іншого, занадто довірливого ближнього, вистачає. З кожним роком шахрайство стає все більш досконалим і навіть витонченим. Все більше з’являється “чесних” шахраїв, які обмануть, а до суду на них не подаси – все в них чисто, все по закону.

Така історія, наприклад, з компанією “Пост-шопінг”, яка вже декілька років атакує поштові скриньки багатьох українців. Спочатку вам приходить яскравий і спокусливий каталог з різноманітною продукцією – книгами, товарами побуту, прикрасами тощо. Ціни – не найнижчі на ринку, але і не занадто високі. Та весь фокус полягає у іншому – вам пропонують декілька товарів у подарунок, якщо заповните анкету на вступ до клубу. А ще бажано підключити якогось знайомого. Отже, нібито звичайна маркетингова мережа. Комусь потрібно продати побільше нікому непотрібного товару – відповідно когось треба запевнити, що саме це йому потрібно.

Але через деякий час вам надходить лист, і там – сенсація! Ви читаєте, і серце б’ється у дуже прискореному режимі. Там йдеться про те, що ви (САМЕ ВИ!) несподівано виграли 30 (50,100, інші варіанти) тисяч гривень. Для отримання призу потрібно зробити одну дрібницю – замовити товарів із каталогу на суму, наприклад, 200 гривень. Що це у порівнянні з майбутнім виграшем!

Багато хто “ведеться”, і йому незабаром приходить набір китайських виделок або дві-три книжки “Як навчитися в’язати руками”. А ось омріяної суми годі чекати – її нема. Виявляється, що ви нічого не виграли, а лише стали у чергу, аби стати в майбутньому учасником розіграшу. Страшний облом! Особливо для тих, хто вже зайняв у сусідів гроші для великого банкету і відсвяткував перемогу. А ще уявіть, що таких як ви – мільйони. А омріяний приз дістанеться тільки одному, а коли і де – невідомо. Хоча ви можете прискорити процедуру і замовити ще щось із каталогу – краватку з пальмами за 100 гривень або ще якусь “потрібну” річ.

На цю кампанію мають зуба десятки тисяч українців, але нічого поробити не можуть. Оскільки всі умови акції надруковані у буклеті, щоправда, дуже дрібненьким шрифтом, а прочитати його можливо тільки за допомоги мікроскопу. Отже, самі були винні, що не були уважними. Тобто суд навіть не погодиться розглядати вашу скаргу. Одне слово – “лохотрон”. Хоча нещодавно у газетах повідомили, що судовий процес проти компанії “Пост-шоппінг” таки розпочався. Але конверти з буклетами все одно приходять до поштових скриньок моїх сусідів…

Останнім часом шахраї все частіше використовують комп’ютерні технології, зокрема Інтернет-ресурси. Тут також завелися свої Остапи Бендери. Вони розсилають свої електронні листи за допомоги спеціальної програми, яка здатна розповсюдити повідомлення по усьому світу за декілька годин. Отже, якщо вам прийде лист з повідомленням про те, що ви раптово стали мільйонером, можете сміливо відправляти його у кошик з надписом “trash” (сміття).

Розповім про процес отримання мільйону “на шару”. Подібні повідомлення надходять на мою адресу приблизно один раз на місяць. Причому найчастіше із Росії, а інші з Європи або Америки. І жодного разу з України. Чи то шахраїв у нас мало, чи то всі, хто розуміється на комп’ютерах, виїхали за кордон?

Перше повідомлення прийшло англійською мовою, яке загалом вміщується на декількох друкованих сторінках. Йшлося про те, що серед всіх користувачів Інтернету саме моя адреса методом випадкових чисел стала виграшною. І на моєму рахунку вже через декілька днів може бути 500.000 доларів. Ось тільки одне «але»… Потрібно зв’язатися з офісом американської компанії “Atlantic Lottery Corporation” у Брюсселі телефоном і повідомити про те, що я живий і готовий отримати цю суму грошей. Також було вказана повна адреса офісу і так далі, включаючи навіть веб-сторінку. А також інформація, що конкурс проходить за підтримки фонду Біла Гейтса, який таким чином віддячує всім користувачам програм фірми “Майкрософт”.

Звісно, дзвонити у Бельгію недешево. Тому я вирішив витратити на дзвінок рівно одну хвилину. Якщо розмова триватиме більше – кидаю трубку. Але довго розмовляти не прийшлося, автовідповідач (англійською) сказав, що можу залишити свою контактну адресу. Отже, в хвилину я вклався. Цікавило, яким буде процес отримування півмільйона “зелених”…

Наступного дня я отримав електронною поштою листа, де розміщувалася форма анкети, яку потрібно було заповнити. Грошей поки що не вимагали – це втішало. Але було зазначено, що якщо я протягом двох діб не відправлю цієї анкети, то приз буде анульовано.

Ще через два дні прийшло нове повідомлення. І тут уже сюрприз. Як зазначалося в листі, грошики мене вже чекають, але залишилася маленька дрібниця. Потрібно відіслати на зазначений рахунок всього 700 євро для оплати юриста, який відкриє мені рахунок у банку і виправить всі потрібну документи. На цьому наше листування закінчилося. Все стало зрозумілим, як день.

Російські комп’ютерні шахраї більш скромні. Вони просять вислати їм для відкриття рахунку всього 194 рублі. А сума вашого “виграшу” також значно менша – всього 25000 рублів.

Однак назви банків, на рахунки яких потрібно відсилати гроші, щоразу змінюються. Тобто виявити якусь систему неможливо. Але уявіть собі, що серед тих, хто отримав це повідомлення, хоча б кожний десятий виявить бажання ризикнути. Якщо таких буде хоча б тисяча, то той, хто розпочав цю махінацію, отримає 194 000 рублів. А це 6,5 тисячі доларів усього за кілька днів. І ніякої відповідальності. Адже ніхто не буде розпочинати судову тяганину через втрату декількох доларів.

Ще один спосіб віртуального шахрайства для простаків – мобільне. Наприклад, вам приходить SMS: “Вітаємо! Ви стали 10.000.000 клієнтом нашої компанії – отримайте 100.000 гривень на рахунок!”. Але є одна умова – потрібно купити 2 стартові пакети, а потім діяти за інструкцією. Один мій знайомий ледь не став жертвою цього мобільного “бізнесу”.

“Я купив стартові пакети, витративши на це більшу половину своєї місячної зарплати, – розповідає Павло. – Зателефонував за зазначеним номером, а там мені дуже люб’язно сексуальним жіночим голосом запропонували продиктувати коди пакетів. Я вчасно отямився і сказав собі – стоп, тут щось не те! Тому сказав, що подумаю і зателефоную пізніше. А тим часом передзвонив на “гарячу лінію” UMC і поцікавився, чи справді вони проводять аналогічну акцію для своїх клієнтів. З’ясувалося, що ні, абсолютно нічого подібного. Ось так ледь не став жертвою шахрайства. З моїх карток за лічені секунди зняли б усі хвилини для розмови, і на цьому гра б завершилась. Втім, я нічого не програв – виграла тільки телефонна компанія. Можливо, тому вона і не розпочинає процес проти телефонних злодіїв – чи не все рівно, хто користуватиметься їхніми послугами?”.

Звісно, і спіймати на гарячому таких махінаторів досить складно. Звідки знати, де вони знаходяться – у Донецьку, Москві або Малій Діброві?

Хоча часом навіть відомі компанії роблять щось не те і не так. Інший мій знайомий спокусився на рекламну акцію від українського пивного гіганта “С…”. Потрібно було зібрати певну кількість кришечок від пивних пляшок і обміняти їх на майки з логотипом. Назбирав більше сотні. Але коли звернувся по “гарячій лінії”, то з’ясувалося, що пункти обміну кришечок знаходяться тільки у Києві і працюють всього декілька годин на тиждень. Можна тільки уявити собі, скільки там збирається всякого люду з усієї України, в тому числі і бомжів з усього Києва. Можливо, комусь недорого сплатити квиток до столиці, аби отримати безплатно дві-три майки, яких повно продається на кожному кроці?

Все це звісно дрібниці, але вони також суттєво здатні попсувати настрій будь-якій довірливій людині. Головне правило – це завжди мати тверезу голову на плечах і не куплятися на спокусливі обіцянки. Особливо коли вони занадто спокусливі. Інакше все може закінчитися навіть дуже сумно.

Так, одна моя колега спокусилася на обіцянки якихось ледь знайомих хлопців на рахунок працевлаштування у Європі (нібито офіціанткою у барі). Сказала у розмові лише одне слово “так” – аби відчепилися. А вже через декілька днів до неї завітали зовсім інші хлопці і сказали: “У тебе 15 хвилин на збори, бери закордонний паспорт і їдьмо працювати!”. Добре, що батьки були вдома, інакше могли забрати дівчину з собою і силоміць. Довелося відкупитися 50-тьма гривнями “за бензин” і “втрачений час”. А потім, значно пізніше, знайома довідалася, що дівчат відправляли у Сербію, у бордель. Втекти звідти вдається далеко не кожній. Отже, чи варто було спокушатися? Тому будьте обережними, пильнуйте… Шахраїв всюди повно. А у багатьох з них досить симпатичний і інтелігентний вигляд.

highway.com.ua

Залишити відповідь

Ви маєте змогу за кілька секунд швидко ввійти за допомогою: 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: